як це працює? потребую допомоги
як це працює? хочу допомогти

Допомога родині Короля Юрія: дружині Ользі та трьом донькам: Тетяні, Оксані та Ользі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 27 758 грн.
Необхідно: 29 000 грн.

Допомога родині Кузнецова Вячеслава, загиблого учасника АТО: дружині Оксана та двом дітям: сину Олексію та донечці Дар’ї

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 10 808 грн.
Необхідно: 25 300 грн.

Допомога родині Олександра Шелепуна: дружині Оксані та чотирьом донькам: Олені, Наталії, Діані та Владиславі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 22 858 грн.
Необхідно: 25 200 грн.

Допомога родині Меружа Мірошниченка, добровольця загиблого в АТО: дружині Таїсії та двом синам Меружу і Спартаку

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 14 203 грн.
Необхідно: 60 000 грн.

Допомога родині Альберта Падюкова: дружині Ользі та сину Артуру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 209 грн.
Необхідно: 1 400 грн.

Допомога родині Алимова Руслана: дружині Тамарі та дітям: доньці Руслані та сину Віктору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 8 359 грн.
Необхідно: 8 400 грн.

Допомога родині Сергія Чередниченко-Москаленко: дружині Наталії та сину Тимуру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 159 грн.
Необхідно: 5 000 грн.

Допомога родині Новіцького Віктора: дружині Наталії та сину Богдану

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 759 грн.
Необхідно: 5 000 грн.

Допомога родині Дениса Лесняка: дружині Тетяні та донечці Ладі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 109 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Дмитра Арнаута : дружині Ользі та двом донькам Вікторії та Крістіні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 606 грн.
Необхідно: 19 000 грн.

Допомога родині загиблого в АТО Петра Третяка : дружині Оксані та трьом дітям: сину Андрію та донечкам Тетяні та Юлії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 14 281 грн.
Необхідно: 18 000 грн.

Допомога родині Доника Максима: дружині Любові та сину Артему

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 607 грн.
Необхідно: 4 500 грн.

Допомога родині Ткаченко Сергія: дружині Марині та дочці Евеліні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 3 109 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Усса Степана: дружині Світлані та сину Данилу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 609 грн.
Необхідно: 13 000 грн.

Допомога родині Романа Чорнобая загблого в АТО: дружині Тетяні та сину Матвію

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 159 грн.
Необхідно: 5 500 грн.

Допомога родині Олександра Грузовенка загиблого учасника АТО: дружині Ірині й двом синам: Олегу та Єгору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 466 грн.
Необхідно: 20 900 грн.

Допомога родині Іллі Толочка загиблого в АТО: дружині Олені та донечці Анастасії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 3 481 грн.
Необхідно: 6 600 грн.

Допомога родині Володимира Момота загиблого в АТО: дружині Ірині та трьом дітям: сину Владиславу та донькам Аліні та Карині.

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 41 373 грн.
Необхідно: 41 800 грн.

Допомога родині Василя Балога, загиблого в АТО: дружині Інні та двом синам - Василю та Кирилу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 9 909 грн.
Необхідно: 16 500 грн.

Допомога Тарасу, синові Анатолія Чупилка, загиблого учасника АТО

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 116 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Віталія Гончарука, загиблого в АТО: дружині Світлані та сину Владиславу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 6 433 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Єрмака Олега, учасника бойових дій, загиблого в АТО: дружині Катерині та донечці Надії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 371 грн.
Необхідно: 6 000 грн.
435 ДОПОМАГАЮТЬ
231 ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ

Наша Діяльність

Всі історії

Допомога родинам загиблих Героїв АТО від ТОВ «Юрія-Фарм»

У листопаді 2017 року на розподільчий рахунок Громадської платформи «Люди допомагають Людям», від ТОВ «Юрія-Фарм» надійшло 120 тис. грн. За рішенням координаційної ради, кошти, були розподілені між  родинами з дітьми загиблих учасників АТО:                                 


                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Список листопад подяка

  1. Родина Шелепуна Олександра Миколайовича (Вінницька область). Залишились дружина Оксана та четверо дітей: Олена, Наталія, Діана, Владислава.  Отримали 2000 грн.
  2. Родина Суслопарова Олександра Олександровича (Дніпропетровська область). Залишились дружина Любов та четверо дітей: Марко, Лев, Вероніка та Матвій.  Отримали 2000 грн.
  3. Родина Софієнка Олександра Сергійовича (Дніпропетровська область). Залишились дружина Людмила та троє дітей: Євгеній, Єлізавета та Катерина. Отримали 2000 грн.
  4. Родина Король Юрія Васильовича (Закарпатська область). Залишились дружина Ольга та троє дітей: Тетяна, Оксана та Ольга. Отримали 2000 грн.
  5. Родина Третяка Петра Анатолійовича (Запорізька область). Залишилася дружина Оксана та троє дітей: Андрій, Тетяна та Юлія. Отримали 2000 грн.
  6. Родина Бабича Ярослава  Леонідовича (м. Київ). Залишились дружина Лариса та троє дітей: Святослав, Владислава, Дарина. Отримали 2000 грн.
  7. Родина Вдовича Святослава Петровича (м. Київ). Залишились дружина Ганна та троє дітей: Олексій, Ілля, Федір. Отримали 2000 грн.
  8. Родина Бочарова Романа Олександровича (Київська область). Залишились дружина Ірина та троє дітей: Марія, Амалія та Анна. Отримали 2000 грн.
  9. Родина Гуменюка Олександра Леонідовича (Київська область). Залишились дружина Олена та троє дітей: Святослав, Максим, Олег. Отримали 1000 грн.
  10. Родина Кушнірука Сергія Євгеновича (Київська область). Залишились дружина Олена та троє дітей: Іван, Єгор, Олександра. Отримали 2000 грн.
  11. Родина Момота Володимира Миколайовича (Київська область). Залишились дружина Ірина та троє дітей: Владислав, Аліна та Карина. Отримали 2000 грн.
  12. Родина Тихолоза Андрія Павловича (Херсонська область). Залишились дружина Інна та троє дітей: Катерина, Ангеліна та Олександр. Отримали 2000 грн.
  13. Родина Коношенка Руслана Сергійовича (Хмельницька область). Залишились дружина Людмила та троє дітей: Олексій, Максим та Каріна. Отримали 2000 грн.
  14. Родина Тарасенка Юрія Геннадійовича (Черкаська область). Залишились дружина Ольга та четверо дітей: Дмитро, Шота, Марат та Домініка. Отримали 2000 грн.
  15. Родина Бурлаки Сергія Івановича (Вінницька область). Залишилася дружина Тетяна та двох дітей: Марія та Анатолій. Отримали 1000 грн.
  16. Родина Тимуша Андрія Васильовича (Вінницька область). Залишилася дружина Тетяна та дві доньки: Анна і Софія. Отримали 1000 грн.
  17. Родина Зулінського Сергія Миколайовича (Вінницька область). Залишилася дружина Катерина та донька Злата. Отримали 1000 грн.
  18. Родина Королька Миколи Петровича (Волинська область). Залишилися дружина Валентина і дві доньки Соломія і Анастасія. Отримали 1000 грн.
  19. Родина Писарука Сергія Миколайовича (Волинська область). Залишилася дружина Анна та син Андрій. Отримали 1000 грн.
  20. Родина Іваненка Олександра Олександровича (Житомирська область). Залишилася дружина Яна та син Денис. Отримали 1000 грн.
  21. Родина Лісовського Миколи Володимировича (Житомирська область). Залишились дружина Лариса дочка Анна та син Іван.  Отримали 1000 грн.
  22. Родина Подолянчука Василя Володимировича (Житомирська область). Залишились дружина Лідія та дочка Анастасія.  Отримали 1000 грн.
  23. Родина Руденка Дмитра Миколайовича (Житомирська область). Залишились дружина Ірина дочка Дар’я та син Іван.  Отримали 1000 грн.
  24. Родина Сахнюка Богдана Петровича (Житомирська область). Залишились дружина Олена та син Богдан.  Отримали 1000 грн.
  25. Родина Уткіна В'ячеслава Олександровича (Житомирська область). Залишились дружина Діна та дочка Марія.  Отримали 1000 грн.
  26. Родина Антонова Вадима Віталійовича (Житомирська область). Залишились дружина Ольга та дочка Софія.  Отримали 1000 грн.
  27. Родина Абрамова Романа Вікторовича (Житомирська область). Залишились дружина Тетяна та сини Даніїл та Олександр.  Отримали 1000 грн.
  28. Родина Жука Миколи Вікторовича (Закарпатська область). Залишились дружина Олена та дочка Анастасія.  Отримали 1000 грн.
  29. Родина Кіса Роберта Петровича (Закарпатська область). Залишились дружина Андріана та син Денис.  Отримали 1000 грн.
  30. Родина Лавкая Василя Васильовича (Закарпатська область). Залишились дружина Вікторія та дочка Аріна.  Отримали 1000 грн.
  31. Родина Семчище Руслана Степановича (Закарпатська область). Залишились дружина Наталія та сини Іван та Мирослав.  Отримали 1000 грн.
  32. Родина Реготуна Олега Петровича (Закарпатська область). Залишились дружина Надія син Тарас та дочка Анастасія.  Отримали 1000 грн.
  33. Родина Волянюка Михайла Петровича (Закарпатська область). Залишилася дружина Ганна та двоє дітей: Денис та Анастасія. Отримали 1000 грн.
  34. Родина Балога Василя Васильовича (Закарпатська область).  Залишилася дружина Інна та двоє дітей: Василь та Кирило. Отримали 1000 грн.
  35. Родина Чорнобая Романа Богдановича (Закарпатська область). Залишились дружина Тетяна та син Матвій.  Отримали 1000 грн.
  36. Родина Новіцького Віктора Павловича (Закарпатська область). Залишились дружина Наталія та син Богдан.  Отримали 1000 грн.
  37. Родина Даніва Михайла Богдановича (Запорізька область). Залишились дружина Галина та двоє дітей: Роман і Вікторія. Отримали 1000 грн.
  38. Родина Мірошниченка Меружа Валентиновича (Запорізька область). Залишились дружина Таїсія та двоє синів: Меруж і Спартак. Отримали 1000 грн.
  39. Родина Семанюка Василя Васильовича (Івано-Франківська область). Залишились Анна та донька Анастасія. Отримали 1000 грн.
  40. Родина Барана Юрія Миколайовича (Івано-Франківська область). Залишились дружина Марія та двоє дітей: Володимир і Анастасія. Отримали 1000 грн.
  41. Родина Білінського Зоряна Михайловича (Івано-Франківська область). Залишились дружина Оксана та донька Анжеліка. Отримали 1000 грн.
  42. Родина Безпалька Петра Васильовича (Івано-Франківська область). Залишились дружина Наталія та двоє дітей: Анастасія і Євген. Отримали 1000 грн.
  43. Родина Шемегінського Михайла Михайловича (Івано-Франківська область). Залишились дружина Світлана і син Іван. Отримали 1000 грн.
  44. Родина Лисенчука Володимира Васильовича (Івано-Франківська область). Залишились дружина Світлана та двоє дітей: Діана і Віталій. Отримали 1000 грн.
  45. Родина Устименка Олександра Анатолійовича (Київська область). Залишилася дружина Тетяна та дочки Анна та Дар’я. Отримали 1000 грн.
  46. Родина Костюченка Олександра Андрійовича (Київська область). Залишилася дружина Тетяна та син Андрій. Отримали 1000 грн.
  47. Родина Багірова Ільгара Салеховича (Київська область). Залишилася дружина Тетяна та дочка Євгенія. Отримали 1000 грн.
  48. Родина Воробйова Владислава Валентиновича (Київська область). Залишилася дружина Анжела та дочки Єлизавета та Катерина. Отримали 1000 грн.
  49. Родина Благовісного Віталія Павловича (Київська область). Залишилася дружина Лариса та дочки Єлизавета та Ангеліна . Отримали 1000 грн.
  50. Родина Сковородіна Олексія Володимировича (Київська область). Залишилася дружина Ірина та сини Михайло та Артур . Отримали 1000 грн.
  51. Родина Єрмакова Євгенія Сергійовича (Київська область). Залишилася дружина Ольга та син Дмитро . Отримали 1000 грн.
  52. Родина Черненка Максима Зіновійовича (Київська область). Залишилася дружина Ольга та дочка Міла . Отримали 1000 грн.
  53. Родина Білика Володимира Володимировича (Київська область). Залишилася дружина Ольга та дочка Аліна. Отримали 1000 грн.
  54. Родина Коваля Олега Володимировича (Київська область). Залишилася дружина Тетяна та дочка Софія. Отримали 1000 грн.
  55. Родина Півоваренка Павла Васильовича (Київська область). Залишилася дружина Світлана та сини Євгеній та Максим. Отримали 1000 грн.
  56. Родина Арнаута Дмитра Ілліча (Київська область). Залишилася дружина Ольга та дочки Вікторія та Крістіна. Отримали 1000 грн.
  57. Родина Бурка Євгена Володимировича (Кіровоградська область). Залишились дружина Аліна та донька Марина. Отримали 1000 грн.
  58. Родина Крадожона Романа Павловича (Кіровоградська область). Залишились дружина Наталія та двоє дітей: Ярослав та Михайло. Отримали 1000 грн.
  59. Родина Бродяка Степана Миколайовича (Львівська область). Залишились дружина Мар’яна та двоє дітей: Вікторія і Сергій. Отримали 1000 грн.
  60. Родина Васькала Романа Вікторовича (Львівська область). Залишились дружина Ольга та син Матвій. Отримали 1000 грн.
  61. Родина Комара Юрія Ігоровича (Львівська область). Залишились дружина Леся та донька Вікторія. Отримали 1000 грн.
  62. Родина Мінька Миколи Петровича (Львівська область). Залишились дружина Олена та двоє дітей: Діана і Давид. Отримали 1000 грн.
  63. Родина Бориса Ігоря Володимировича (Львівська область). Залишились дружина Тетяна та донька Поліна. Отримали 1000 грн.
  64. Родина Рокіцького Сергія Дмитровича (Львівська область). Залишились дружина Мар’яна та донька Олександра. Отримали 1000 грн.
  65. Родина Чаркаса Андрія Степановича (Львівська область). Залишились дружина Надія та донька Ірина. Отримали 1000 грн.
  66. Родина Ісика Василя Васильовича (Львівська область). Залишились дружина Ірина та донька Ольга. Отримали 1000 грн.
  67. Родина Митника Анатолія Михайловича (Львівська область). Залишились дружина Ірина та двоє дітей: Анатолій та Сніжана-Марія. Отримали 1000 грн.
  68. Родина Сидора Івана Ігоровича (Львівська область). Залишились дружина Зоряна та двоє дітей: Марія і Захарій. Отримали 1000 грн.
  69. Родина Платонова Сергія Сергійовича (Миколаївська область). Залишилася дружина Катерина та син Артем. Отримали 1000 грн.
  70. Родина Григораша Гліба Миколайовича (Миколаївська область). Залишились дружина Наталія та двоє дітей: Анна та Ксенія. Отримали 1000 грн.
  71. Родина Ковальчука Віктора Сергійовича (Миколаївська область). Залишились дружина Ірина та донька Лілія. Отримали 1000 грн.
  72. Родина Сергієнка Костянтина Павловича (Миколаївська область). Залишились дружина Валентина та донька Дарія. Отримали 1000 грн.
  73. Родина Руснака Миколи Анатолійовича (Миколаївська область). Залишились дружина Альона та донька Злата. Отримали 1000 грн.
  74. Родина Боняківського Валерія Євгеновича (Полтавська область). Залишились дружина Галина та донька Марта. Отримали 1000 грн.
  75. Родина Лесняка Дениса Ігоровича (Полтавська область). Залишились дружина Тетяна та донька Лада. Отримали 1000 грн.
  76. Родина Ваховського Андрія Миколайовича (Сумська область). Залишились дружина Марина та донька Аліса. Отримали 1000 грн.
  77. Родина Новака Андрія Сергійовича (Харківська область). Залишилася дружина Інна та син Кирило. Отримали 1000 грн.
  78. Родина Блінова Владислава Євгенійовича (Харківська область). Залишилася дружина Катерина та син Денис. Отримали 1000 грн.
  79. Родина Шаповалова Олександра Григоровича (Харківська область). Залишилася дружина Наталія та дві доньки: Анастасія та Алевтина. Отримали 1000 грн.
  80. Родина Зернія Євгенія Анатолійовича (Харківська область). Залишились дружина Ольга та син Вадим. Отримали 1000 грн.
  81. Родина Усенка Володимира Всеволодовича (Харківська область). Залишились дружина Тетяна та син Дмитро. Отримали 1000 грн.
  82. Родина Кузнецова Вячеслава Михайловича (Харківська область). Залишилася дружина Оксана та двоє дітей: Олексій і Дар’я. отримали 1000 грн.
  83. Родина Алимова Руслана Миколайовича (Харківська область). Залишилась дружина Тамара та двоє дітей: донька Руслана та син Віктор. Отримали 1000 грн.
  84. Родина Лоскота Євгена Олександровича (Чернігівська область). Залишились дружина Тетяна та син Тарас. Отримали 1000 грн.
  85. Родина Лупікса Яніса Модрісовича (Чернігівська область). Залишились дружина Вікторія та двоє дітей: Святослав і Яна. Отримали 2000 грн.
  86. Родина Іщенка Андрія Васильовича (Чернігівська область). Залишились дружина Наталія та син Андрій. Отримали 1000 грн.
  87. Родина Міхнюка Олега Івановича (м. Київ). Залишились дружина Ірина та донька Анна. Отримали 5000 грн.
  88. Родина Корпача Олега Івановича (м. Київ). Залишились дружина Олена та четверо дітей: доньки Аліна і Каріна та сини Іван та Тимофій. Отримали 5000 грн.
  89. Родина Макідона Віктора Михайловича (м. Київ). Залишились дружина Оксана та син Михайло. Отримали 5000 грн.
  90. Родина Вашеняка Віталія Петровича (Житомирська область). Залишилась дружина Валентина та двоє дітей: син Тимофій та донька Ірина. Отримали 5000 грн.

Від імені Громадської платформи «Люди допомагають людям» та родин загиблих, висловлюємо подяку ТОВ «Юрія-Фарм» за підтримку родин, які втратили найдорожче: чоловіка та батька. Закликаємо й інших представників бізнесу підтримати благодійну ініціативу ТОВ «Юрія-Фарм» та долучитися до підтримки родин наших захисників.

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

«Розмови з дружинами» - історія Лариси Лісовської

«ЯКБИ НЕ МІЙ НАДІЙНИЙ ТИЛ»

Лариса Лісовська виховує двох діток, вишиває український одяг, допомагає дружинам і береже пам'ять про свого чоловіка – Миколу Лісовського, який 13 серпня три року тому загинув на Савур-Могилі в Донецькій області. Про те, чим живе сьогодні родина Миколи та яким пригадують його близькі, читайте в інтерв’ю.

Як ви познайомилися?

Почалося все з дзвінка. Того дня він стояв у наряді. Подзвонив щось доповісти. У нас тут є така дівчина, хоче з тобою поговорити. Дає мені трубку, я взагалі не знаю, з ким розмовляю: «Доброго дня, мене звати Микола. – Мене звати Лариса. – Можна вам подзвонити. – Ну дзвоніть». Дала свій номер телефону, а через деякий час сестра мені говорить, що телефонував Микола. Не могла згадати, про кого вона. Знову набрав, запропонував зустрітися, отак все і почалося.

Піти на Схід вирішив сам. Не ображалися на нього?

Справа в тім, що він кадровий військовий. Коли я сказала, що може не йти (тому що був начальником радіохімічної бригади, – ред.), відповів: «Ідуть усі, піду і я». Навіть не обговорювали варіант того, що може залишитися. Дружина офіцера не має права ображатися. Сказано тобі, що ти маєш чекати дзвінка, чекаєш, як би не хотілося в цей момент набрати самій. Коли почалися всі події, кілька разів брала до рук телефон. Напевно, про що я досі шкодую, що так і не набрала. Перед цим чоловік сказав, що дзвонити буде він сам.

Які неочікувані вчинки чоловіка пригадуєте?

Колю відправляють на полігон, удома істерика. Він пішов на місяць. Тут відчиняються двері: стоїть брудний офіцер із букетом польових квітів і казанком суниці. Я дивлюся на нього і не знаю, що сказати. Не передати словами, наскільки сильне відчуття того, що ти потрібна. Від нього є коштовний, улюблений набір у моїй шкатулці, це останній подарунок. Якщо він був вдома на вихідних, я ніколи не готувала їсти, ніколи сама не прибирала. Я думаю, що його ставлення до мене – найцінніше, а ще наші діти. З майже 13 років, якщо ми 5 провели разом, то це дуже добре.

Як діти пережили втрату батька?

Анюті було 8 років, Івану – 5. Чоловік пішов у березні місяці. Діти знали, що тато на Сході України. Вони переживали разом зі мною. Коли Коля пропав безвісти, я не приховувала це від дітей. Тим паче, на 100% була впевнена, що він просто поранений. Найважчий момент – це сказати дітям про втрату, хоча й говорити нічого не довелося. Коли забирала їх від знайомої, щойно увійшла в будинок, дочка одразу почала плакати. З Анютою була не одна розмова. Чомусь так складається, що хлопчики більше тягнуться до мами, а дівчатка – татові дочки. Якщо Іванко завжди був біля мене, то вона любила вільний час проводити з татом. Коли в родину прийшло горе, Анюта почала дуже ревнувати Івана: «У тебе мама залишилася, а в мене не стало тата».  Ні з ким не хотіла розмовляти, зачинялася й сиділа годинами в кімнаті. Я довгий час не змогла знайти до неї підхід.

Син так само реагував?

Іван завжди намагався приміряти на себе портупею, кашкета, коли чоловік приходив із роботи. Якось одного разу в нас увечері відбулася розмова. «Мамо, я не хочу бути військовим. – Синочок, чому ти не хочеш бути військовим? –Я не хочу так рано померти, як помер тато». Діти навчаються у тій школі, що і чоловік. Там встановили меморіальну дошку Миколі. Щоразу, коли діти виходять на вулицю, син підходить до неї, знімає шапку і кілька хвилин просто стоїть. Таким чином він якось по-дитячому переживає.

Що допомогло налагодити стосунки з дочкою?

Одного разу просто сказала їй, що я тата дуже сильно люблю і любила, як і вона. Мені так само тяжко, і я просто прошу в неї підтримки. Таким чином вона стала дорослішати. Зрозуміла, що це втрата не тільки для неї, а й для мене, для її брата. Ми дуже часто згадуємо, яким він був. Діти зараз часто намагаються запитати, що тато любив. Чи я пам’ятаю, як ми ходили на гірки кататися. Якщо щось забувають, просять показати, розказати. Ми часто говоримо про батька. Я не замовчую, завжди кажу, що в нас був і є дуже гарний батько.

Хто став основною підтримкою в той момент? Що допомогло справитися з власним болем?

Певного періоду свого життя я взагалі не пам’ятаю. Важливу роль у тому, що я змогла піднятися, відіграла моя сестра. Одного разу прийшла до мене додому і сказала: «Подивися на себе у дзеркало. Невже він тебе такою любив? Він любив сильну, гарну жінку, яка здатна завжди вирішити будь-які питання». Чоловік завжди говорив: «Якби не мій надійний тил, я б не зміг спокійно служити у війську. Десь оці слова були жорсткими, але вони стали переломними в моєму житті. Тоді я побачила, що діти пильно стежать за мною. Дивляться, у якому кутку я намагаюся сховатися і поплакати. Далі своє зробили саме вони. Зрозуміла, що мушу їх підняти. Тим паче, у ту ніч, коли він ішов, останнє, що сказав: «Бережи дітей». Таким чином це мені допомогло.

Чим займаєтеся зараз?

Я працюю бухгалтером, взяла на себе доволі багато обов’язків по дому. У зимові вечори люблю вишивати. До речі, це проявилося в той період, коли Коля пішов у зону АТО. Я дуже енергійна людина по житті. Ніколи не думала, що можу годинами сидіти й вишивати український одяг. Це дуже заспокоює.

Які б найперші слова підтримки сказали тим дружинам, чиї чоловіки зараз на Сході України?

Треба жити. Жити далі, тому що вони залишилися там заради нас і наших дітей. Жоден із них не захотів би бачити ні свою дружину, ні свою маму, ні своїх дітей у вічному жалю й смутку. Потрібно встати, піти і жити далі заради перемоги, заради себе, заради дітей і суспільства теж.

У Вашого чоловіка день народження припадає на День святого Миколая. Як справляєтеся в цей день?

Нам важко в ці свята. Я з одного боку завжди їх чекаю, а з іншого – хотіла би проминути. Це завжди спогади. У цей день приходять його друзі. Так, ми зараз можемо згадувати із сміхом різні курйози нашого життя, але потім дуже важко зібратися. У серці знову з’являється порожнеча, яка була після смерті. Діти теж відчувають. Ранок починається з того, що ми йдемо на кладовище. Вони цього року вперше погодилися піти, тільки сприйняли, що батька дійсно немає.

І наостанок, який Ваш девіз по життю?

«Що, болить?» – мене питали, Але я не признавалась – Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась». Оце мій девіз. Щоб не плакати, треба сміятися, навіть якщо дуже боляче.


Інна Мокродій

«Розмови з дружинами» - історія Оксани Макідон

Завжди треба залишатися людьми. Історія родини Макідон

Сім'я загиблого 22 липня 2014 року бійця батальйону "Миротворець" Віктора Макідона – дружина Оксана та син Михайло – проживають у Києві. Оксана поєднує діяльність у громадському об'єднанні «Крила 8 сотні» та Координаційній раді Громадської платформи «Люди допомагають людям». Сімнадцятирічний Михайло навчається в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна.

Уперше Оксана побачила Віктора, коли їй було 12. Він тільки повернувся з армії. А через кілька років, у 16, вони почали зустрічатися. «Як-то кажуть, кохання з першого погляду. У мене ще була дитяча мрія: дорости й вийти за нього заміж. Так і сталося. Ми прожили більш ніж 20 років, доки він не загинув», - пригадує Оксана.

За словами дружини, рішення Віктора поїхати в АТО не було дивиною. Він усе життя пропрацював у міліції, ніколи не брав лікарняного. «Він уже 4 роки був на пенсії, працював у охоронній фірмі. Усе сталося за один день. Пам'ятаю, він сказав: «Не переживай. Ми просто їдемо охороняти порядок». Згодом від друзів Оксана дізналася, що це був спецпідрозділ батальйону «Миротворець». Їх набирали для зачисток, тобто першими впускали до міст.

Підрозділ виїхав на службу 11 липня. Перші три дні зв'язку не було взагалі. Жінка пригадує, що під час першої розмови заплакала. Віктор тоді пригрозив, що не дзвонитиме більше, це допомогло їй опанувати себе. «Я розуміла, що йому там важко. По голосу чути було, що він переживав».

Остання розмова відбулася 22 липня. Син Михайло повернувся з відпочинку на тиждень раніше. Попри те, що Віктор майже весь час проводив на роботі, Михайло з батьком був дуже близький. За словами Оксани, це не були звичайні взаємини «батько-син». Вони були як двоє хлопчаків, бешкетували. У дитинстві син називав батька на ім’я – Вітя, як в американських фільмах. Під час телефонної розмови вони сміялися, Міша розказував, як ловив рибу.

«Пам'ятаю його останні слова: я дуже сумую. Тут все не так, як кажуть. Я ще казала: повертайся, не треба мені війни. Він не міг. «Як я буду лежати, поки хлопці гинуть?»

Оксана пригадує, що не могла заснути тієї ночі. Навіть стрілка годинника заважала. «Віктор брав телефон у друга. Бачу дзвінок від Осипенка й думаю, що це чоловік. Натомість чую: «Це я, Андрій. Віті немає». Спочатку я подумала, що це жарт. Не знала, як мені реагувати. Я почала кричати. Я звинувачувала Андрія, бо він обіцяв догледіти Віктора».

Наступні події, каже Оксана, були як у тумані. Жінка відмовлялася вірити у загибель, запевняла себе, що це брехня. Подзвонили з главка, сказали, що привезуть у закритому гробу. «Пам’ятаю, я кричала, жодного закритого гробу, ви привезете мені його відкритим. Я не вірю, що він просто так заснув і не прокинувся», ― пригадує жінка.

«Напевно найважче, коли почали зносити вінки. Це усвідомлення кінця. Я їх спочатку викидала. Я кричала, поки він не приїде в хату – жодних вінків». Увесь час син був поруч. Проте Оксана нічого не помічала. «Коли ховаєшся у своїй мушлі, нікого не бачиш. Із цього стану дуже важко вийти самій. Напевно, тому є друзі, які дають «волшебний пендель».

У цей період Оксану підтримував друг родини Михайло. Він допомагав оформлювати документи. Така увага підштовхнула Оксану жити далі. За словами дружини, перший рік – це період горювання. Жінка намагалася знайти заспокоєння у світлинах. «Я шукала будь-які фото. Усі стіни були в його фотографіях. Ми тоді ще в гуртожитку жили. Шукала знімки, де ми разом. Я фотографувала їх із сином, він мене з сином, а таких, щоб ми втрьох – нема».

Зараз сенсом життя Оксани є Михайло. «Син залишається невід’ємною частиною мого життя. Я б навіть сказала, що син – це моє життя. Все, що з ним відбувається: навчання, якісь справи, до всього я докладаю руку. Він – найцінніше, що в мене залишилось».

Оксана допомагає родинам, які також втратили на війні чоловіків. Вона працює в громадській організації «Крила 8 сотні», є членом Координаційної ради Громадської платформи «Люди допомагають людям».

«Зараз 2017 рік, сім’ям дуже важко. Їх треба діставати. Сама буває губишся, закриваєшся, вимикаєш телефони. Тиша, і більше нічого. Я дуже рада, що дівчата до мене тягнуться. Я їх підтримую. Ми одна велика родина».

«Іноді потрібно бути жорсткою. Можливо, я була такою і раніше, але навряд чи. Таке життя», ― ділиться внутрішніми змінами Оксана. «У кожного свій біль, кожен його переживає по-своєму. Один закривається, інший пише у фейсбуках речитативи. Але завжди треба залишатися людьми, горе в нас спільне. Треба допомагати один одному».

Оксана зізнається, що з роками легше не стає. Втрата нікуди не дівається, тому жінки потребують фахової допомоги. «Я розумію, що мені потрібен психолог, бо не можу видертися. Я постійно розраджую себе тим, що купую дрібнички для хати. Але воно залишається в середині. Інколи сидиш вдома і хочеш кричати «HELP!» Справитися самій чи просто розмовляючи з дівчатами неможливо. Просто нічого не буде».

Під час нашої розмови був сміх, були і сльози. Блакитні очі Оксани не втрачають життєвого вогню. «Життя – цікава річ. Вам щасти. Удача нам знадобиться. Усе буде гаразд, усе минеться».


Євгенія Луценко

Сім'ї по областях

НАМ ДОПОМАГАЮТЬ

Адміністрація Президента України

З питань координації співпраці з обласними держадміністраціями при реалізації проекту

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Міністерство Внутрішніх Справ

Департамент карного розшуку з питань зниклих безвісти на Майдані та в АТО

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Національна Гвардія України

Управління по роботі з особовим складом з питань участі в АТО

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Міністерство Оборони України

Департамент соціальної та гуманітарної політики
Генеральний Штаб ЗСУ (Генштаб ЗСУ)
Головне управління по роботі з особовим складом ЗСУ з питань участі в АТО

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Херсонська обласна держадміністрація

З питань збору даних сімей, що втратили годувальника та сприяння участі цих сімей в проекті.

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Івано-Франківська обласна держадміністрація

З питань збору даних про родини, що втратили годувальника та сприяння участі цих сімей в проекті.

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

НАШІ ПАРТНЕРИ

АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Завдяки працівникам банку створена можливість матеріальної допомоги через сайт з будь-якої точки планети. Виконуючи свою волонтерську місію, банк відмовився від усіх комісійних зборів. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

«ТСБ IT Solutions»

Компанія програмістів «ТСБ IT Solutions» і її працівники на волонтерських засадах розробили сайт проекту, гарно оформили і втілили в життя наші задуми. Тільки спільна діяльність допомагає нам долати труднощі кожен день! ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

Portmone.com

Усі платежі, які проходять через платіжну систему на рахунки учасників проекту, обслуговуються безкоштовно. Це вклад «Portmone.com» в добру справу допомоги людям. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

Еспресо ТБ

Команда телеканалу Еспресо ТБ є інформаційним партнером платформи. Бере участь в заходах, робить матеріали про родини-учасники та платформу. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

"Юрія-Фарм"

Міжнародна фармацевтична корпорація "Юрія-Фарм".  Лідери ринку внутрішньовенних препаратів.

У ТОП-5 найбільших фармацевтичних виробників України.

Експорт в 20 країн світу.

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

"Лівий берег"

"Лівий берег" - російсько- та україномовне інтернет-видання є інформаційним партнером благодійної платформи "Люди допомагають людям". ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

«КМБФ «Фудбенк»

Благодійна організація «Київський міський благодійний фонд «Фудбенк» («КМБФ «Фудбенк») - це неприбуткова суспільно корисна непідприємницька організація, основною статутною метою якої є об'єднання зусиль різноманітних організацій, юридичних та фізичних осіб для здійснення благодійних заходів спрямованих на покращення продовольчого забезпечення соціально незахищених верств населення та боротьбу з голодом. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ