як це працює? потребую допомоги
як це працює? хочу допомогти

Допомога родині Сергія Степаненко: дружині Ірині та сину Павлу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 5 000 грн.

Допомога родині Альберта Падюкова: дружині Ользі та сину Артуру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 1 400 грн.

Допомога родині Алимова Руслана: дружині Тамарі та дітям: доньці Руслані та сину Віктору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 1 250 грн.
Необхідно: 8 400 грн.

Допомога родині Сергія Чередниченко-Москаленко: дружині Наталії та сину Тимуру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 1 100 грн.
Необхідно: 5 000 грн.
458 ДОПОМАГАЮТЬ
232 ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ

Наша Діяльність

Всі історії

«Розмови з дружинами» - історія Анастасії Шишко

«Якщо не я, то хто?»

Анастасія втратила чоловіка у 2014 році, залишившись з малою донькою. Зараз вона отримала другу вищу освіту, багато подорожує і розповідає дитині про  батька, що  «на небі».  

  - Як ви познайомилися зі своїм чоловіком?

Ми працювали в одній  організації, але на роботі його ніколи не було. Він був водієм. Хоч ми рідко з ним бачилися, ці зустрічі були особливими. Спочатку спілкувалися як друзі, потім зрозуміли, що стосунки вже достатньо швидко розвиваються і не помітили, як почали жити разом. Приблизно 2-3 місяці по тому я завагітніла і ми одружилися.

  - Чи очікували знайти на роботі своє кохання?

Ні, я взагалі не хотіла йти на цю роботу. Коли була на 5 курсі, дідусь сказав, що є вакансія. Це було посеред навчального року. Я вже не могла перейти ні на заочну форму навчання, ні на індивідуальний графік, тому і не хотіла йти на цю роботу. Зовсім не очікувала, що так станеться, бо взагалі контингент там – люди пенсійного віку.

  - Чим він вас привабив, завоював?

Він був дуже цілеспрямований, мужній і наполегливий. Я ще не встигала прийти на роботу, як вже дзвонив телефон, він казав, що чекає, щоб я виходила. Тобто він постійно був ініціатором наших побачень. Моїм колегам по відділу це не дуже подобалося, але вони розуміли, що це діло молоде (сміється).

  - Він сам прийняв рішення піти на фронт?

Нам в березні 2014 року почали приходити повістки. Він спочатку проходив медичну комісію, а основна повістка, після якої він був мобілізований, прийшла в травні. Я була шокована, бо на той момент, коли він збирався йти, доньці нашій було 5 місяців. Я говорила йому: «Куди ти зібрався? В тебе щойно донька народилася, в тебе сестра з інвалідністю і мати хвора». Мені здається, йому було легко, як то кажуть «відмазатись». Але він казав, що якщо він не піде, то хто? Так взяв і пішов. Я залишилася одна з такою маленькою дитиною, це важко було.  Батьки допомагали, підтримували. Потім, з часом, звикла. Він намагався телефонувати кожен день, завжди казав, що в нього все добре, просив передати мамі, що все гаразд, намагався знайти момент, коли було тихо, без обстрілів. Він надсилав багато фотографій, казав, що вже пам’яті на телефоні недостатньо від великої кількості фотографій.

  - Він розповідав вам про своїх нових друзів?

До складу його батальйону потрапили друзі та однокласник, тобто він одразу приїхав туди не один. Розказував, що вони знайшли там маленьке цуценя, хотів його забрати додому, але не встиг.

  - Чи було у вас погане передчуття, інтуїція?

Та постійно, ще з початку, коли ми з його матір’ю спілкувалися, нам разом було неспокійно. Навіть коли він ще вдома був. Сни погані були, але коли я йому дзвонила, то він заспокоював завжди, говорив, що в них все добре. Як всі напевно.

Одного разу подзвонила його мати моїм батькам і сказала що їй зателефонував командир батальйону і сказав що він загинув і знаходиться у харківську госпіталі. В нашій сім’ї багато родичів з Харкова. Мій батько спочатку говорив, що це неправда, що це хтось знайшов його телефон і  почав мамі телефонувати. Батько подзвонив родичам, попросив поїхати, перевірити. Коли інформація підтвердилася, тоді всі надії перестали існувати. Мене підтримували і друзі його, і хлопці з батальйону. В ту ніч, коли він загинув, було поранено 7 бійців обстрілом з «граду» і його також. Як нам розказували пізніше, у них не було обладнання для зупинки крові, вони довго чекали на вертоліт, потім чоловіка перевезли з Луганської області до харківської лікарні, встигли йому зробити ще два переливання крові, а на третє помер.

  - Як спілкувалася з дочкою в той час?

На той момент їй було 8 місяців, тому я якось уникала цих розмов. Зараз вона подорослішала і знає, що її батько на небі, «на небі,на луні», як вона говорить.  Мені здається, що вона не розуміє ще такого. Знає, що він десь є. Вона відвідує садочок. Ходимо разом на гімнастику, дуже спортивна, непосидюча дівчинка. Вдома більше шкоди робить, ніж допомагає. Я зараз не виходжу на роботу, вийду, коли вона подорослішає.

  - Можливо, у вас хобі, захоплення?

Взагалі я люблю подорожувати. З самого малечку я її з собою беру і їдемо. Не можу сидіти на одному місці, мені потрібно постійно щось робити. Коли їй було 10 місяців, я вирішила вступити на 2 вищу освіту, щоб себе зайняти чимось. Це допомогло. Тепер у мене ще й юридична освіта. Взагалі мені дитина допомогла впоратися з цим горем. Ми вже, напевно, всю Західну Україну об’їздили. Мені дуже подобається Львів, були з нею там декілька разів, на Закарпатті також були. Їздимо поїздом або з батьками на автомобілі. Донька з самого малечку звикла до дороги. Вона кожного дня після садочку питає: «мамо, куди ми сьогодні їдемо?»

Спілкувалася Ірина Пельц

 

Свято «Писанки» у Замку-музею «Радомисль»

У середу, 4 квітня, на території історико-культурного комплексу Замку-музею «Радомисль» відбулося Свято «Писанки» для учнів КЗ «Радомишльської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I-III ступенів».

Святкування розпочалося з екскурсії по казковому Замку, де діти змогли побачити і відчути різноманітні предмети побуту українських хат,  побували у справжній Замковій вежі та папірні, де виготовляється папір за технологією 400-річної давнини.  Саме до свята Пасхи  екскурсовод та талановита майстриня   Ольга Ткаченко провела цікавий майстер-клас по писанкарству. Школярі  змогли власноруч оздобити великодні яйця кольоровими візерунками за технікою декупаж.

У Концертній залі Замку разом з діточками заспівала господиня Замку – Ольга Богомолець і дитяча письменниця, співачка Світлана Касьяненко. На останок всіх чекали символи свята Великодня – смачненькі чарівні пасочки.

Від імені Громадської платформи «Люди допомагають Людям» висловлюємо подяку Замку-музею «Радомисль» та особисто Ользі Богомолець, ВБФ «Фармак» за допомогу в створенні свята!

Допомога родинам від небайдужих людей

Команда Громадської платформи «Люди допомагають людям» дякує небайдужим людям, які за свої кошти придбали продукти харчування та речі для дітей та дружин загиблих.  За їх проханням передана допомога була розподілена між обраними родинами Києва та Київської області.

Допомогу отримали родина Корпача Олега Івановича, Момота Володимира Миколайовича, Бочарова Романа Олександровича, Кушнірука Сергія Євгеновича, Бабича Ярослава Леонідовича, Вдовича Святослава Петровича. Задоволені мами та дітки ділилися з нами фото, на яких вони в нових речах.



Команда платформи передає подяку від родин цим людям з великим серцем.

Разом ми сильні. Долучайтеся, родини потребують допомоги постійно, бо дітки ростуть.

Сім'ї по областях

НАМ ДОПОМАГАЮТЬ

Адміністрація Президента України

З питань координації співпраці з обласними держадміністраціями при реалізації проекту

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Міністерство Внутрішніх Справ

Департамент карного розшуку з питань зниклих безвісти на Майдані та в АТО

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Національна Гвардія України

Управління по роботі з особовим складом з питань участі в АТО

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Міністерство Оборони України

Департамент соціальної та гуманітарної політики
Генеральний Штаб ЗСУ (Генштаб ЗСУ)
Головне управління по роботі з особовим складом ЗСУ з питань участі в АТО

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Херсонська обласна держадміністрація

З питань збору даних сімей, що втратили годувальника та сприяння участі цих сімей в проекті.

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
Івано-Франківська обласна держадміністрація

З питань збору даних про родини, що втратили годувальника та сприяння участі цих сімей в проекті.

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ
ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

НАШІ ПАРТНЕРИ

АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Завдяки працівникам банку створена можливість матеріальної допомоги через сайт з будь-якої точки планети. Виконуючи свою волонтерську місію, банк відмовився від усіх комісійних зборів. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

«ТСБ IT Solutions»

Компанія програмістів «ТСБ IT Solutions» і її працівники на волонтерських засадах розробили сайт проекту, гарно оформили і втілили в життя наші задуми. Тільки спільна діяльність допомагає нам долати труднощі кожен день! ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

Portmone.com

Усі платежі, які проходять через платіжну систему на рахунки учасників проекту, обслуговуються безкоштовно. Це вклад «Portmone.com» в добру справу допомоги людям. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

Еспресо ТБ

Команда телеканалу Еспресо ТБ є інформаційним партнером платформи. Бере участь в заходах, робить матеріали про родини-учасники та платформу. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

"Юрія-Фарм"

Міжнародна фармацевтична корпорація "Юрія-Фарм".  Лідери ринку внутрішньовенних препаратів.

У ТОП-5 найбільших фармацевтичних виробників України.

Експорт в 20 країн світу.

ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

"Лівий берег"

"Лівий берег" - російсько- та україномовне інтернет-видання є інформаційним партнером благодійної платформи "Люди допомагають людям". ПЕРЕЙТИ НА САЙТ

«КМБФ «Фудбенк»

Благодійна організація «Київський міський благодійний фонд «Фудбенк» («КМБФ «Фудбенк») - це неприбуткова суспільно корисна непідприємницька організація, основною статутною метою якої є об'єднання зусиль різноманітних організацій, юридичних та фізичних осіб для здійснення благодійних заходів спрямованих на покращення продовольчого забезпечення соціально незахищених верств населення та боротьбу з голодом. ПЕРЕЙТИ НА САЙТ