23 червня 2015

УБД. Хто вважається учасником бойових дій відповідно українського законодавства

Інформація щодо соціального та правового захисту осіб, які беруть участь в антитерористичній операції

У Міністерстві оборони України функціонує комісія щодо встановлення статусу учасника бойових дій учасникам антитерористичної операції

Хто вважається учасником АТО?

Учасники АТО отримують статус «учасника бойових дій».

Учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнаються:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючибезпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій цими особам, категорії таких осіб та терміни їх участі(забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до вимог пункту 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі — міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань. До складу міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Для надання статусу учасника бойових дій командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі — комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісію.

У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до таких комісій.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням Міністра соціальної політики.

Рішення комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Який порядок надання відпусток учасникам АТО?

Порядок надання відпусток військовослужбовцям визначено статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до зазначеної статті в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцямщорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років — 35 календарних днів; від 15 до 20 років — 40 календарних днів; понад 20 календарних років — 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.

Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпусткиза сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Надання військовослужбовцям у зазначені вище періоди інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у в’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Чи нараховуються учасникам АТО штрафні санкції та пеня за кредитними зобов’язаннями?

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

На сайті Міністерства оборони є зразок листа, який рекомендовано направити банку (http://www.mil.gov.ua/content/other/example_bank.pdf).

Чи можуть звільнити учасника АТО з роботи?

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Згідно із вимогами частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Чи повинні учасникам АТО виплачувати заробітну плату за основним місцем роботи?

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Яку суму одноразової грошової допомоги повинні виплатити після демобілізації?

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, визначаються КабінетомМіністрів України.

Цей порядок, на жаль, ще не визначений.

Одноразова грошова допомога не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.

Якими пільгами користуються учасники АТО та члени його сім’ї? Які є пільги в учасників АТО у майбутньому?

Учасникам бойових дій відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються такі пільги:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрирайонних, внутри- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, — протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

19) позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів — додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також на обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4 — 6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Якщо є важкі сімейні обставини, чи можуть учасники АТО отримати відпустку під час участі в АТО?

Відповідно до статті 10-1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Статус «добровольців»

«Порядок отримання статусу учасника бойових дій «добровольцями». Який статусу «добровольців», які загинули в зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

20 серпня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України № 413 (далі — Постанова) затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Довідково. Зазначеною Постановою статус учасника бойових дій надається:

військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС , Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;

працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС , Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС , ДПтС , військових формувань. До склад у міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

На сьогодні «добровольці», з числа яких були сформовані спеціальні підрозділи територіальної оборони,не мають чітко визначеного юридичного статусу, у зв’язку з чим вказані особи залишаються незахищеними (чинним законодавством не передбачено визнання зазначеної категорії осіб учасниками бойових дій, а відтак вони позбавлені відповідних пільг і виплат у разі поранення чи загибелі).

У зв’язку з цим підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань територіальної оборони були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

Проектом Закону передбачається доповнити Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», додавши до переліку учасників бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань територіальної оборони були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, чи забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року до моменту включення таких добровольчих формувань до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, а такожнадати членам їхніх сімей у разі втрати годувальника (загибелі, визнання безвісно відсутнім або який став інвалідом) статус членів сімей учасників бойових дій.

У проекті також пропонується визначити статус осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (волонтерської діяльності на території проведення антитерористичної операції), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

 

Роз’яснення щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих під час АТО військовослужбовців

Виплата одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців передбачена статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Порядок виплати допомоги за цим Законом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Загальний розмір допомоги становить 609 тис.грн. (500 кратний розмір прожиткового мінімуму (1218 грн.) для працездатних осіб).

Виплата допомоги здійснюється членами сімей, батькам та утриманцям загиблого військовослужбовця (в рівних частках кожному).

Оформлення документів для виплати допомоги здійснюють обласні військові комісаріати за місцем проживання отримувачів допомоги.

Після отримання військкоматом усіх необхідних документів, вони подаються в Департамент фінансів, після чого виносяться на розгляд комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби.

Рішення про призначення та виплату допомоги згідно з нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України приймає головний розпорядник коштів, тобто Міністр оборони України, який затверджує протокол засідання згаданої комісії. Після чого Департамент Фінансів Міністерства оборони України перераховує кошти до обласних військових комісаріатів для виплати заявникам.

Документи, які потрібно надати для призначення допомоги:

— заява про виплату одноразової грошової допомоги;

— копія свідоцтва про смерть;

— копія лікарського свідоцтва про смерть;

— витяг із наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця із списків особового складу частини;

— витяг з послужного списку загиблого, де зазначені дані про призов на військову службу та про склад сім’ї;

— копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по-батькові і місце реєстрації;

— копія ідентифікаційного номеру отримувача допомоги;

— довідка з ЖЕК про склад сім’ї загиблого;

— копія свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам загиблого);

— копія свідоцтва про шлюб (для виплати дружині загиблого);

— копія свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям загиблого).

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військові частини), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

Роз’яснення щодо виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції


Джерело: http://bit.ly/1e0ZdK6 

Также читайте:

ВЕРХОВНА РАДА ЗВІЛЬНИЛА ВІД СУДОВОГО ЗБОРУ УЧАСНИКІВ АТО ТА ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ
Льготы УБД, или Что заслужили вернувшиеся с войны
ПІЛЬГИ НА МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО
УРЯД ДОЗВОЛИВ ПРИЙМАТИ НА ДЕРЖСЛУЖБУ ПОРАНЕНИХ УЧАСНИКІВ АТО БЕЗ КОНКУРСУ ТА СТАЖУВАННЯ
СПРАВКА ПЕРЕСЕЛЕНЦА: КАК ПОЛУЧИТЬ И ЧТО ОНА ДАЕТ
Переселенцы имеют право на бесплатное обеспечение техническими средствами реабилитации
Гарячі лінії Міністерства Оборони України
Гарячі лінії АТО
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ УЧАСНИКІВ АТО?
ПОСТАНОВА від 29 липня 2015 р. № 535 Про соціальний захист осіб, які отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості під час Євромайдану
ХТО ВВАЖАЄТЬСЯ УЧАСНИКОМ БОЙОВИХ ДІЙ ВІДПОВІДНО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ПОСВІДЧЕННЯ «ІНВАЛІДА ВІЙНИ»
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ЯКІ БРАЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ В АТО
ВИПЛАТИ СІМ'ЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗАГИБЛИХ В АТО
ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ САНАТОРНО-КУРОРТНИМ ЛІКУВАННЯМ (ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 31.03.2015 № 200)
УЧАСТНИКИ АТО ИМЕЮТ ПРАВО НА 13 ВИДОВ ЛЬГОТ

Ми у ЗМІ

Всі статті
«Сказала, що тато на небі, а син питає: а хто ж тоді у могилі і плаче…»

«Сказала, що тато на небі, а син питає: а хто ж тоді у могилі і плаче…»

«Гарний батько та чоловік. Дуже турботливий і цілеспрямований. Якщо він щось вирішив – впевнено крокував до цілі. Для нього не було жодних відговірок. А ще – завжди посміхався», - перше, що згадує про свого загиблого чоловіка, бійця 79-ої окремої аеромобільної бригади Євгена Бакунова його дружина Емма.

Жінка розповідає, що познайомилася із Євгеном у перший день нового року. Тоді вона працювала продавцем у кіоску, а чоловік там завжди купляв цигарки. «Я і до того його бачила, але цього дня ми розговорилися і Євген вразив мене своїм поглядом на життя. Будучи 20-річним юнаком, він вже мислив як справжній чоловік, чітко окреслив своє майбутнє і мрії. А мріяв він бути військовим. Загалом він мені сподобався, був дуже цікавою людиною», - каже Емма.

Євген Бакунов працював на Чорноморському суднобудівельному заводі. Потім вступив до Миколаївського національного аграрного університету, але покинув навчання, бо дуже хотів служити у десантних військах. Тоді ж пішов на строкову службу. «Після нашого знайомства ми декілька місяців зустрічалися, а потім Женя пішов до війська. Коли повернувся – почали жити разом і незабаром одружилися», - розповідає дружина загиблого. А через рік в подружжя народився син, якого назвали Тимуром. «Женя був присутнім на пологах, в усьому мене підтримував і допомагав. Так співпало, що тоді Женя якраз підписав контракт з 79-ою окремою аеромобільною бригадою. Це була його мрія з дитинства. Тож перші півроку він дуже мало бував удома. Постійно на службі. Він жив військом, хотів, щоб син пишався своїм татом. А коли стало більше вільного часу, Женя його проводив з Тимуром. Вони часто ходили гуляти, у парк», - розповідає жінка.

Євген дуже хотів стати сержантом, мріяв вступити до школи офіцерів, але початок Антитерористичної операції вніс корективи в його і родинні життєві плани. У березні, військовослужбовців 79-ї аеромобільної бригади перевели контролювати ситуацію біля села Чонгар Генічеського району Херсонської області. А вже у травні Євгена відправили в зону проведення антитерористичної операції.

«Я дуже переживала за Женю. Рятувало, що попервах, він мені часто телефонував. Говорили в основному про плани на майбутнє, про нашого сина. Поки був не у зоні бойових дій, то на декілька днів на місяць міг приїздити додому. Найбільш пам’ятається наша остання зустріч. Коли його проводила, то чомусь, сльози самі вернулися на обличчя. Дуже плакала і ридала. А Женя мене ще тоді заспокоював. Казав, чому ж я плачу, адже він все одно повернеться», - хвилюючись розповідає Емма.

При виконанні бойового завдання в Донецькій області, Євгена Бакунова було поранено. Товариші по службі винесли його з поля бою і передали у лікарню, але, на жаль, поранення було несумісне із життям. 8 серпня 2014 року від отриманих ран серце Героя перестало битися. Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Євген Бакунов нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«Про смерть чоловіка я дізналася лише через декілька днів після загибелі. Знала лише, що Женя поранений, сподівалася на краще, але потім подзвонили з частини і повідомили про цю трагедію. В перші місяці я просто не знала, що мені робити. Немає вже поруч надійної опори, коханого та тата Тимурчика», - говорить Емма.
Зараз жінка сама виховує 4-річного Тимура. Хлопчик ходить до дитячого садочку, є дуже активним, любить бігати і гратися. Часто згадує свого тата. «Як ходимо на кладовище, Тимур завжди питає як там мій тато. Я сказала йому, що тато на небі, а він дивиться на могилу і питає, а хто ж тоді там. На це дуже боляче дивитися, а головне усвідомлювати, що тепер ми лишилися самі», - говорить Емма.

Держава допомогла родині Євгена Бакунова: дружині Еммі та синові Тимуру надавши компенсацію, житло та призначивши пенсію. Квартира потребує ремонту, який частково вже зроблений, в тім ліку і завдяки допомозі людей через платформу «Люди допомагають Людям». Тимур восени готується піти до школи раннього розвитку та хоче записатися на спортивний гурток, адже дуже полюбляє активності. А найбільше, йому не вистачає тата, який загинув захищаючи нас. Давайте разом допоможемо родині загиблого Героя АТО Євгена Бакунова.

Бакунова Емма Георгіївна 4188370022011202 (Райффайзен банк «Аваль»)

Джерело: https://lb.ua/blog/people_help_people/371470_skazala_shcho_tato_nebi_sin_pitaie.html 
«Чому ти від нас пішов?»

«Чому ти від нас пішов?»

«Чудова людина і гарний батько. Завжди знаходив час для дітей, а вони – завжди тягнулися до нього», - перше, що розповідає про свого чоловіка, учасника АТО, бійця 1-ої танкової бригади Олександра Софієнка його дружина Людмила.

Чоловік був гарним сім’янином і батьком для своїх трьох дітей: 13-річного Євгенія, 8-річної Єлизавети та 6-річної Катерини. Повернувся з АТО, де був у гарячих точках. Але не зміг далі жити. Про причини, що змусили Олександра Софієнка піти із життя, його родина лише може здогадуватися і робити припущення. Та проблеми, з якими вони зіштовхнулися після втратити годувальники вирішувати доводиться лише їм самим. Адже зараз триває їх боротьба, аби довести, що вчинене самогубство Олександра – наслідок від пережитого в АТО. 

Майбутнє подружжя познайомилося один з одним на День Валентина, у спільних друзів. Людмила зізнається, що Олександр їй сподобався за відмінне почуття гумору та готовність завжди прийти на допомогу, якою б складною не була життєва ситуація. Це підтверджують і друзі чоловіка з локомотивного депо, де він працював. До слова, Людмила також працювала на залізниці. Потрапила туди через сімейну традицію, адже уся родина протягом багатьох десятків років працювала на залізниці. А от для Олександра робота машиністом була заповітною дитячою мрією. Для цього чоловік робив все необхідне: закінчив школу машиністів, потім курси.«З того святкування Олександр провів мене додому, а наступного дня зайшов у гості. Так і почалося наше спілкування. А вже через шість місяців вирішили одружитися. Попервах жили у батьків. То в його, то в моїх. Потім батьки мої допомогли із житлом, тож перебралися у своє гніздечко, яке почали потроху облаштовувати. Старалися все робити разом. Мріяли, відпочивали, ходили на прогулянки. От тільки з дитинкою не щастило. Через важкий стан здоров’я і загрозу життю, вагітність довелося переривати. Олександр дуже переживав, постійно мене підтримував. Тож наше перше дитя з’явилося на світ лише через 5 років. Так народився Євген. Мій чоловік неабияк зрадів і майже одразу сказав, що хоче ще дітей. Далі вже я так не переживала, як він», - говорить Людмила Софієнко.

Жінка розповідає, що увесь вільний час Олександр проводив із дітьми, грав, гуляв, ходив на риболовлю, вчив їх новому. «Коли народилися наші дві донечки, то чоловік мені багато допомагав по господарству. Вчив дітей допомагати і підтримувати одне одного, не кривдити слабших, бути чесними. Він їх і у садочок відводив і до школи, і на батьківські збори ходив», - пригадує дружина Олександра Софієнка.

З початком АТО Олександр Софієнко прийняв рішення їхати захищати країну. Він до останнього нікому не казав про своє рішення. Не хотів зайвий раз переконувати, що це йому дійсно потрібно та не хотів передчасно наражати на хвилювання близьких. «У нас було троє дітей, то йти в АТО було зовсім необов’язково. Але Олександр казав, що йому боляче дивитися на те, як на Сході гинуть молоді хлопці, у яких ще нічого немає, ні дітей ні власного самостійного життя. Та і він, як батько, має бути прикладом для дітей, а який же то батько, що відсиджується вдома. Я однозначно була проти його рішення, намагалася переконувати не їхати, але марно. Сказав мені про проїздку, лише після того, як вже пройшов комісію у військкоматі», - говорить Людмила.

Із зони бойових дій Олександр часто телефонував додому. Зазвичай питав про дітей. Дружина каже, що про особливості несення служби не говорив: «Не хотів, аби я хвилювалася. Казав, що у секторі Б і все нормально. Через декілька місяців приїхав у відпустку. Цей час ми також провели разом. Ходили у гості, гуляли з дітьми. А потім – туга розставання і знову чекання», - каже Людмила.

На деякий час зв'язок Людмили із чоловіком обірвався. Жінка почала шукати, як через знайомих дізнатися, що трапилося з Олександром. Виявилося, що цей час він перебував у Маріупольському психоноврелогічному диспансері. «Я не могла збагнути, що трапилося. А потім мені подзвонили і сказали, аби я зустріла свого чоловіка. Це не можливо передати словами. Олександр мав вигляд зомбі. Сивий, худий, з віддаленим поглядом. Постійно казав, що війна нас всіх повбиває. Від їжі відмовлявся. Був апатичним. Коли бачив дітей, трохи оживав, якщо можна це так назвати. Так тривало десь близько півроку. Я хотіла, аби він побув у мирному середовищі, зі мною, дітьми. Поступово ставало трохи краще. А того дня (коли Олександр вчинив самогубство), він навів порядок у кімнаті, відвіз мене на роботу і сказав що поїде з дітьми до моїх батьків. Увечері того дня, він мене не зустрів, хоча зазвичай забирав мене з роботи, на телефон не відповідав, тож я поїхала до батьків, адже і ключів від хати не було в мене. Потім ми поїхали додому всі разом відчинили двері і побачили тіло Олександра. В мене не було слів. Ніхто не чекав такого. Дітям я сказала, що в тата не витримало серце. Їм зараз дуже важко», - розповідає Людмила Софієнко.

Родина Олександра Софієнка: дружина Людмила та троє дітей 13-річний Євгеній, 8-річна Єлизавета та 6-річна Катерини є підопічними платформи «Люди допомагають Людям» вже протягом майже року. Держава, крім мінімальної пенсії по втраті годувальника їм нічим не допомогла. Тому фактично, допомога, яку родина отримує на платформі є для них основною і дуже важливою. «Хочу подякувати всім добрим людям і платформі за допомогу і турботу про моїх дітей. Сподіваюся, що ми зможемо домогтися гідної допомоги від держави і діти не будуть переживати, як їм жити далі», - каже Людмила Софієнко.

Зараз Євген завершив 7 клас. Хлопець добре навчається та займається спортом, зокрема футболом. Вже починає думати над майбутньою професією і хоче вступати на юридичний факультет. Єлизавета завершила 3 клас. Дівчинка також дуже рухлива. Ходить на художню гімнастику, проте можливості займатися більш професійно в неї немає, через відсутність професійної школи у їхньому населеному пункті. А Катерина цього року вперше піде до школи. Тож її мама дуже переживає і хоче, аби у дівчинки були всі необхідні для цього речі. Тому допомога одягом, взуттям, зошитами й іншим інвентарем стане у нагоді. Родина не відмовиться від будь якої допомоги. Їм дуже важко жити без батька, ветерана АТО, який передчасно пішов з життя. Давайте разом допоможемо цій мужній родині.

Софієнко Людмила Володимирівна 4188370026884661 (Райффайзен банк «Аваль») 


Джерело: https://lb.ua/blog/people_help_people/370534_chomu_ti_vid_pishov.html 

Під нашою опікою зараз 252 родини – координатор платформи «Люди допомагають людям»

Під нашою опікою зараз 252 родини – координатор платформи «Люди допомагають людям»

Київ, 29 червня 2017

Громадська платформа «Люди допомагають людям» є платформою прямої допомоги родинам загиблих під час Революції Гідності та бойових дій на Сході України. Станом на сьогодні під опікою платформи знаходиться 252 родини, 198 з яких – з неповнолітніми дітьми. За 2 роки діяльності розмір допомоги сягнув 5 мільйонів 735 тисяч гривень. Окрім фінансової допомоги, платформа працює над збереженням пам’яті про загиблих, розповсюджуючи інформацію про них у суспільстві, допомагає дітям загиблих воїнів під час вступу до навчальних закладів. «Влада на місцях перестає звертати увагу на родини… Відмовляють у безкоштовному проїзді у транспорті, не надають пільги, які мають бути забезпечені державою», – додала Юлія Гоць, координатор Громадської платформи «Люди допомагають людям», під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За час співпраці компанія “Юрія-Фарм” виділила ліки на суму 20 мільйонів гривень. На потреби сімей вони виділяють 100 тисяч гривень щомісяця. Ще однією формою підтримки є організація заходів, до яких залучають дітей загиблих воїнів. «Наше завдання – навчити їх жити. Жити так, щоб самому дати собі раду», – зауважив HR-директор компанії Ігор Найда. Ще один партнер платформи, ГО «Київський велотрек», надає можливість дітям загиблих героїв АТО безкоштовно займатися у спортивній школі на базі організації.

«Ми допомагали, допомагаємо і будемо допомагати стільки, скільки нам будуть дозволяти наші можливості», – зазначив Володимир Лелюх, керівник відділу зв’язків з громадськістю БФ видавництва «Ранок».

Джерело: Український кризовий медіа центр

ЗРОБЛЕНО

Все
Тут знаходяться родини, які зібрали необхідну кількість коштів на рік