23 червня 2015

УБД. Хто вважається учасником бойових дій відповідно українського законодавства

Інформація щодо соціального та правового захисту осіб, які беруть участь в антитерористичній операції

У Міністерстві оборони України функціонує комісія щодо встановлення статусу учасника бойових дій учасникам антитерористичної операції

Хто вважається учасником АТО?

Учасники АТО отримують статус «учасника бойових дій».

Учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнаються:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючибезпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій цими особам, категорії таких осіб та терміни їх участі(забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до вимог пункту 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі — міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань. До складу міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Для надання статусу учасника бойових дій командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі — комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісію.

У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до таких комісій.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням Міністра соціальної політики.

Рішення комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Який порядок надання відпусток учасникам АТО?

Порядок надання відпусток військовослужбовцям визначено статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до зазначеної статті в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцямщорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років — 35 календарних днів; від 15 до 20 років — 40 календарних днів; понад 20 календарних років — 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.

Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпусткиза сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Надання військовослужбовцям у зазначені вище періоди інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у в’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Чи нараховуються учасникам АТО штрафні санкції та пеня за кредитними зобов’язаннями?

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

На сайті Міністерства оборони є зразок листа, який рекомендовано направити банку (http://www.mil.gov.ua/content/other/example_bank.pdf).

Чи можуть звільнити учасника АТО з роботи?

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Згідно із вимогами частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Чи повинні учасникам АТО виплачувати заробітну плату за основним місцем роботи?

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Яку суму одноразової грошової допомоги повинні виплатити після демобілізації?

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, визначаються КабінетомМіністрів України.

Цей порядок, на жаль, ще не визначений.

Одноразова грошова допомога не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.

Якими пільгами користуються учасники АТО та члени його сім’ї? Які є пільги в учасників АТО у майбутньому?

Учасникам бойових дій відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються такі пільги:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрирайонних, внутри- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, — протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

19) позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів — додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також на обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4 — 6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Якщо є важкі сімейні обставини, чи можуть учасники АТО отримати відпустку під час участі в АТО?

Відповідно до статті 10-1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Статус «добровольців»

«Порядок отримання статусу учасника бойових дій «добровольцями». Який статусу «добровольців», які загинули в зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

20 серпня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України № 413 (далі — Постанова) затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Довідково. Зазначеною Постановою статус учасника бойових дій надається:

військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС , Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;

працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС , Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС , ДПтС , військових формувань. До склад у міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

На сьогодні «добровольці», з числа яких були сформовані спеціальні підрозділи територіальної оборони,не мають чітко визначеного юридичного статусу, у зв’язку з чим вказані особи залишаються незахищеними (чинним законодавством не передбачено визнання зазначеної категорії осіб учасниками бойових дій, а відтак вони позбавлені відповідних пільг і виплат у разі поранення чи загибелі).

У зв’язку з цим підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань територіальної оборони були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

Проектом Закону передбачається доповнити Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», додавши до переліку учасників бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань територіальної оборони були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, чи забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року до моменту включення таких добровольчих формувань до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, а такожнадати членам їхніх сімей у разі втрати годувальника (загибелі, визнання безвісно відсутнім або який став інвалідом) статус членів сімей учасників бойових дій.

У проекті також пропонується визначити статус осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (волонтерської діяльності на території проведення антитерористичної операції), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

 

Роз’яснення щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих під час АТО військовослужбовців

Виплата одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців передбачена статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Порядок виплати допомоги за цим Законом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Загальний розмір допомоги становить 609 тис.грн. (500 кратний розмір прожиткового мінімуму (1218 грн.) для працездатних осіб).

Виплата допомоги здійснюється членами сімей, батькам та утриманцям загиблого військовослужбовця (в рівних частках кожному).

Оформлення документів для виплати допомоги здійснюють обласні військові комісаріати за місцем проживання отримувачів допомоги.

Після отримання військкоматом усіх необхідних документів, вони подаються в Департамент фінансів, після чого виносяться на розгляд комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби.

Рішення про призначення та виплату допомоги згідно з нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України приймає головний розпорядник коштів, тобто Міністр оборони України, який затверджує протокол засідання згаданої комісії. Після чого Департамент Фінансів Міністерства оборони України перераховує кошти до обласних військових комісаріатів для виплати заявникам.

Документи, які потрібно надати для призначення допомоги:

— заява про виплату одноразової грошової допомоги;

— копія свідоцтва про смерть;

— копія лікарського свідоцтва про смерть;

— витяг із наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця із списків особового складу частини;

— витяг з послужного списку загиблого, де зазначені дані про призов на військову службу та про склад сім’ї;

— копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по-батькові і місце реєстрації;

— копія ідентифікаційного номеру отримувача допомоги;

— довідка з ЖЕК про склад сім’ї загиблого;

— копія свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам загиблого);

— копія свідоцтва про шлюб (для виплати дружині загиблого);

— копія свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям загиблого).

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військові частини), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

Роз’яснення щодо виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції


Джерело: http://bit.ly/1e0ZdK6 

Также читайте:

ВЕРХОВНА РАДА ЗВІЛЬНИЛА ВІД СУДОВОГО ЗБОРУ УЧАСНИКІВ АТО ТА ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ
Льготы УБД, или Что заслужили вернувшиеся с войны
ПІЛЬГИ НА МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО
УРЯД ДОЗВОЛИВ ПРИЙМАТИ НА ДЕРЖСЛУЖБУ ПОРАНЕНИХ УЧАСНИКІВ АТО БЕЗ КОНКУРСУ ТА СТАЖУВАННЯ
СПРАВКА ПЕРЕСЕЛЕНЦА: КАК ПОЛУЧИТЬ И ЧТО ОНА ДАЕТ
Переселенцы имеют право на бесплатное обеспечение техническими средствами реабилитации
Гарячі лінії Міністерства Оборони України
Гарячі лінії АТО
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ УЧАСНИКІВ АТО?
ПОСТАНОВА від 29 липня 2015 р. № 535 Про соціальний захист осіб, які отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості під час Євромайдану
ХТО ВВАЖАЄТЬСЯ УЧАСНИКОМ БОЙОВИХ ДІЙ ВІДПОВІДНО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ПОСВІДЧЕННЯ «ІНВАЛІДА ВІЙНИ»
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ЯКІ БРАЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ В АТО
ВИПЛАТИ СІМ'ЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗАГИБЛИХ В АТО
ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ САНАТОРНО-КУРОРТНИМ ЛІКУВАННЯМ (ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 31.03.2015 № 200)
УЧАСТНИКИ АТО ИМЕЮТ ПРАВО НА 13 ВИДОВ ЛЬГОТ

Ми у ЗМІ

Всі статті
«Олечка щонеділі ходить до тата на цвинтар, ділиться з ним спогадами і новинами та тихо плаче»

«Олечка щонеділі ходить до тата на цвинтар, ділиться з ним спогадами і новинами та тихо плаче»

«Дуже добрий, спокійний і людяний. Він завжди намагався змінити цей світ на краще, хотів, аби люди жили у мирі і злагоді. Найціннішим для нього була наша донечка та Україна, за яку він і віддав своє життя», - перше, що розповідає про свого загиблого чоловіка, бійця 24-ого батальйону територіальної оборони Збройних Сил України «Айдар» Івана Ісика його дружина Ірина Юрчак.

Молоді були знайомі один з одним ще з юного віку, адже мешкали у Дрогобичі на одній вулиці. Тоді часто компаніями виходили гуляти і на одній з таких прогулянок в Ірини та Івана зав’язалося спілкування, дружба і любов. Чоловік на той час навчався у місцевому училищі і здобував професію кухаря, а дівчина – кравчині. «Крім того, що ми жили на одній вулиці, ми навчалися в одному й тому самому училищі. Часто проводили разом час. Іван проводив мене додому, робив багато сюрпризів, дарував квіти. Був дуже уважним та вихованим. За це він мені і полюбився», - каже Ірина.

Незабаром молоді вирішили одружитися і створили сім’ю. Жили в орендованій квартирі. «Я тоді ще навчалася, а Іван вже працював, правда, не за спеціальністю. Адже травма спини, отримана ним ще у дитячому віці спричиняла дискомфорт і біль та не дозволяла витримувати велике фізичне навантаження. Тому це була більше сидяча робота», - говорить Ірина Юрчак.

А незабаром в подружжя народилася донечка, яку назвали Олею. Вона стала Іванові справжньою розрадою і великою любов’ю, адже чоловік дуже чекав на дитинку. «Завжди і в усьому мені допомагав. Готував їсти, прав пелюшки. Також ми все старалися робити разом. Багато гуляли на свіжому повітрі, ходили до річки і у парк. Олечку виховували разом, купали. Іван дуже любив їй розповідати та вчити віршам, навчив кататися на велосипеді, виконував всі дитячі забаганки, купував дуже багато книжечок та розвиваючих ігор, в які вони разом грали. Донька його дуже любила, завжди бігла зустрічати», - згадує жінка.
З самого початку Революції Гідності Іван Ісик поїхав на київський Майдан. Він не міг лишатися осторонь подій у країні. Вдома чоловік сказав, що поїхав на роботу. Телефонував дуже рідко і в розмовах говорив, що в нього все добре і аби родина не хвилювалася.

«Ми до останнього не знали, де він. А виявилося, що після Майдану він одним з перших пішов добровольцем на фронт. Записався в «Айдар», був там кухарем», - розповідає Ірина. Жінка каже, що коли питала в Івана, його думку про ситуацію в країні, він казав, що не хоче воювати, він прагнув відстоювати справедливість. Саме тому, слабкий здоров’ям, але сильний духом, Іван Ісик, знаючи, що його не візьмуть у військкоматі, пішов добровольцем в АТО.

Іван Ісик загинув у вересні 2014 року, під час бою біля села Весела Гора, що на Луганщині. Чоловік дістав поранення і тяжкі опіки, потрапив у полон до бойовиків. Помер в лікарні Луганська.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Іван Ісик нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«Про загибель Івана ми дізналися телефоном, коли зателефонували бойові побратими і сповістили цю трагічну звістку. Це стало шоком для всіх нас. А потім – повернення тіла і похорон. Люди з усього міста зустрічали його навколішках. Плач і ридання. Дитина одразу все зрозуміла. Сильно плакала, але мені нічого не говорила. Зараз, вона разом з бабою та дідом щонеділі ходить до тата на кладовище, ділиться з ним новинами та спогадами та тихо плаче», - розповідає Ірина.
Держава допомогла Ірині та 11-річній доньці загиблого в АТО добровольця Івана Ісика – Ользі, надавши компенсацію, призначивши пенсію та виділивши житло, що потребує ремонту. Зараз Ольга вже завершила 6 клас і готується до літніх канікул, під час яких планує поїхати в дитячій оздоровчій табір. Дівчинка швидко росте і не зайвим буде одяг та сезонне взуття, а ще - хоче велосипед, бо той, на якому її вчив кататися тато, вже замалий. Давайте разом допоможемо здійснити дитяче бажання і допоможемо дівчинці, чий тато загинув, захищаючи кожного з нас.

ЮРЧАК ІРИНА БОГДАНІВНА IRYNA YURCHAK 4188370023145702 (Райффайзен банк «Аваль»)

Джерело: https://lb.ua/blog/people_help_people/367268_olechka_shchonedili_hodit_tata.html 

"Коли ми зустрілися з горем - нас підтримали"

"Коли ми зустрілися з горем - нас підтримали"

"Щирий, тактовний і справедливий, а ще – дуже товаристський і добрий. Завжди старався допомогти, якщо до нього зверталися. Найкращий батько і чоловік", - такими словами згадує свого загиблого в АТО чоловіка, добровольця 2-ого батальйону спеціального призначення НГУ "Донбас" Михайла Даніва його дружина Галина.

11 місяців, поки не було відомо, що із Михайлом Данівом, адже чоловік рахувався зниклим безвісти, його родина: дружина та двоє дітей, жили виключно на допомогу від платформи "Люди допомагають Людям". Історія їх життя – це історії родин, які втратили свого батька і чоловіка, але не втратили сили жити далі і вірити у людей, які у важкі хвилини розпачу і жалю підтримують і допомагають.

Молоді Михайло та Галина познайомилися один з одним на танцях у сільському клубі. Між ними виникла симпатія, почали спілкуватися і виявилося, що у обидвох є спільні інтереси, зацікавлення та погляди на життя. Галина на той час завершувала навчання на бухгалтера, а Михайло вже працював. Тож через рік після знайомства - вирішили створити сім’ю. Галина була родом із Львівщини, а Михайло – з Херсонщини, а спільний побут і своє сімейне життя родина почала облаштовувати у Запоріжжі, адже саме там мати чоловіка купила невеличку сільську хатину, де завирувало нове життя: у ній зробили ремонт і переїхали.

"Наше подружнє життя було легким і щасливим. Михайло був людиною гарної вдачі. Він багато працював, не боявся вчитися новому. Спочатку працював на АЕС, а потім перейшов у приватний бізнес. А незабаром у нас народився син Роман. Михайло завжди і всьому мені допомагав. Появі сина радів як дитина. Вони разом дуже багато часу проводили: гуляли, співав колискові Ромчику, годував, бавив, робив все те, що і належить найкращому батькові. А коли Роман підріс, то Михайло ходив із ним на риболовлю, футбол, вчив його "чоловічій роботі". Також і всі втрьох ми любили відпочивати на вихідних, коли випадала нагода. Їздили на Каховське водосховище, на природу", - згадує дружина загиблого.

Так і тривало життя родини Данів. А одного дня Галина порадувала нової звісткою – жінка була вдруге вагітна. "Михайло дуже зрадів, особливо коли стало відомо, що буде дівчинка. Він вирішив поїхати на заробітки, адже не міг жити із думкою, що його дітям і нашій родині буде чогось не вистачати", - говорить Галина. Приїхавши із заробіток та вперше побачивши доньку Вікторію, Михайло дуже хотів побути чим більше часу разом з родиною, але саме тоді вже тривала Революція Гідності. "Михайло без роздумів зібрав речі і хотів їхати на Майдан, але щоразу його спроби не завершувалися успіхом, наче щось заважало. Приміром, він купив квиток через Інтернет, поїхав на вокзал у Запоріжжя, аби звідти рушити у Київ, а виявилося, що квиток не дійсний і місць більше немає. А наступного разу, коли чоловік хотів їхати, то цього дня у його бабусі стався інсульт, тож поїздку у столицю вирішено було відкласти. Але сидіти просто вдома чоловік не зміг. Він допомагав місцевій патріотичній громаді та їздив у Запоріжжя під облдержадміністрацію, адже тоді патріоти захищали будівлю від можливого її захоплення сепаратистами", - згадує Галина Данів.

А потім почалася АТО. "Михайло тоді зібрався і сказав мені, що їде на роботу на АЕС до Білорусі. Я навіть не могла собі уявити, що насправді він їде на війну. Ми дізналися правду про його перебування на війні лише через декілька місяців після його від’їзду. Як зараз пам’ятаю, вмикаємо телевізор, а там чоловік у балаклаві і військовій формі дає інтерв’ю. Одразу ж упізнала свого Михайла. Зателефонувала і він все розповів, тільки попросив не говорити це його мамі, боявся, що старенька не витримає хвилювань", - розповідає Галина. 

За короткий час перебування в АТО, Михайло Данів зміг стати хорошим бійцем. Він бував у найгарячіших точках. Брав участь у звільненні Слов’янська та Краматорська – встановлював в цих містах українські прапори. "Телефонував він не часто. Розмови були короткими і особливих подробиць не розповідав. Казав, що все добре і питав про дітей, просив їх берегти і передати, що тато їх дуже любить. Так було і того дня, коли Михайло зателефонував і сказав, що вони оточенні в Іловайську і він не уявляє, як зможуть звідти вийти", - стримуючи сльози говорить Галина.

Михайло Данів загинув під час виходу з Іловайського котла, внаслідок потрапляння ворожого снаряду у пожежні машину, що рухалася в автоколоні батальйону "Донбас" з с. Многопілля до с. Червоносільське, в якій перебував чоловік. Указом Президента України № 573/2015 від 10 жовтня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Михайло Данів  нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Дружина та діти героя дізналися про смерть чоловіка та батька лише через 11 місяців за аналізом проведеної ДНК експертизи. "Протягом усіх цих днів, у нас ще жевріла надія, адже Михайло був у списках зниклих безвісти. А тепер ми лишилися одні і надії на якесь диво більше немає", - говорить дружина загиблого.
Всі ці 11 місяців родина Михайла Даніва жила на допомогу, яку надавала Громадська платформа "Люди допомагають людям", а це більше 24 тис. грн. Загалом, з 2015 року, від Платформи родина отримала майже 60 тис. грн. Ще допомагала місцева волонтерка. "Хочеться подякувати всім небайдужим людям, які в такий складний момент підтримали нашу родину. Адже, якщо б не платформа, не знаю, щоб ми робили. Я була вдома з маленькою Вікторією, працювати не могла, була виснажена, як фізично, так і морально. Пенсії нараховано ще не було, а потрібно було підготуватися до шкільного випускного Романа, та й Вікторію відвести у садок. Хочу подякувати всім небайдужим за допомогу і підтримку, не знаю, що б ми робили без Вас", - говорить Галина Данів.

Станом на сьогодні, держава допомогла родині загиблого в АТО добровольця Михайла Даніва: дружині Галині та двом дітям: 17-річному Роману та 4-річній Вікторії надавши компенсацію та призначивши пенсію. На черзі – отримання житла. 

Жінка розповідає, що не минає й дня без спогаду про Михайла. Діти дуже сумують за татом. Роман у всьому на нього схожий, він лишився єдиним чоловіком у родині. Зараз хлопець навчається на першому курсі університету на юридичному факультеті, а Вікторія ходить до дитячого садка. Дівчинка, спостерігаючи за іншими дітками, дуже хоче, аби і за нею приходив тато, якого вона знає тільки із світлин. Давайте підтримаємо родину загиблого в АТО добровольця  2-ого батальйону спеціального призначення НГУ "Донбас" Михайла Даніва та дамо їм підтримку і розуміння того, що вони не самі. 

Данів Галина Василівна 6762160033291425 (Райффайзен банк "Аваль")

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

Джерело: https://www.obozrevatel.com/society/39185-koli-mi-zustrilisya-z-gorem-nas-pidtrimali.htm 
«Він не казав, що на війні. Але, мабуть, не міг вчинити інакше. Ми пишаємося нашим татом»

«Він не казав, що на війні. Але, мабуть, не міг вчинити інакше. Ми пишаємося нашим татом»

«Шляхетний, мужній та самовідданий. Честь та гідність не були для нього просто словами. Вони були його життєвими орієнтирами. Микола завжди відстоював справедливість, де б він не був. Сім’я та Батьківщина – це те, за що він ладен був віддати життя, власне, так і трапилося», - не приховуючи емоцій, розповідає про свого загиблого чоловіка, учасника АТО, бійця 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас» Миколу Балакшея його дружина Ніна Осіпова.

Їхнє знайомство переросло у службовий роман, а потім – міцну та щасливу родину. Ніна і Микола разом працювали у мережі супермаркетів побутової техніки. Там, власне, і познайомилися. «Микола постійно розвивався. Він добре знав комп’ютерні технології, а я на той час цікавилася мобільною телефонією, вона тоді якраз набувала свого розповсюдження. Тож ми об’єднували наші зусилля і пропозиції та доносили їх до керівництва. Пізніше почали спілкуватися ближче та жити разом. А через рік одружилися», - говорить дружина загиблого.

Жінка розповідає, що свій вільний час вони з Миколою найчастіше проводили у прогулянках та різноманітних екскурсіях. Їздили на річку, екскурсії у ліс. «А коли народилася наша Софійка, то гуляли вже втрьох. Микола дуже мені завжди в усьому допомагав із дитинкою. Любив з нею проводити час: бавитися, купати, читати казки. Не забував і про свої чоловічі обов’язки. Постійно шукав додатковий підробіток. Він багато чого вмів робити своїми руками. Лагодив сантехніку, любив і творчу працю», - згадує Ніна Осіпова.

Але найбільшим захопленням Миколи Балакшея були автомобілі. Чоловік міг сам зібрати автомобіль, вмів все лагодити. Його мрією було започаткування власної справи пов’язаної із ремонтом авто. І мрія здійснилася. Микола відкрив у Первомайську СТО. «Він буквально все туди вкладав. Звісно, я його у цьому підтримувала. Адже що може бути краще для чоловіка та і будь якої людини, коли улюблена справа приносить і задоволення і кошти для життя», - говорить дружина загиблого.

Але щастя і добробут молодої родини зруйнували події у країні. З початком Революції Гідності, Микола не міг думати ні про що інше, як про людей, які тоді вийшли на Майдани своїх міст за кращу долю і майбутнє свої дітей. «Усі його думки були на Майдані. Ми жили у Луганську і тоді, думали, що нарешті стане краще, зміни прийдуть. Але замість цього, всіх, хто були за Україну почали переслідувати, почався тиск. Микола збирав і возив допомогу на Майдан, розмовляв із сусідами, знайомими, намагався переконати їх. А потім, коли вже почалося АТО, нікому нічого не сказавши, мій чоловік записався добровольцем і поїхав на фронт», - розповідає Ніна Осіпова.

Микола Балакшей, перебуваючи в зоні проведення АТО, коли телефонував додому, говорив, що влаштувався на нову роботу, що у нього все добре. «Звісно, я не дуже цьому вірила, знаючи свого чоловіка, передчувала, що він на війні, намагалася якось його розговорити, але марно. Він мене переконував, що потрібно якомога швидше виїздити з Луганська, але я ще певний час не наважувалася, адже дуже важко отак просто все покинути і з дитиною їхати невідомо куди. Але одного дня, я все ж прийняла рішення, і не даремно. Адже потяг, яким ми із Софійкою виїжджали, був останнім з Луганська. Ми поїхали до Одеси, там я вперше за цей час зустрілася із Миколою. Він виглядав занепокоєним, але старався себе не видати», - говорить дружина загиблого.

Жінка разом із Софійкою оселилися в Одесі, де мешкають дотепер. Ніна перевелася на роботу до одеського супермаркету мережі побутової техніки, у якому вона працювала у Луганську. А Софійка ходить до школи, вже у 4 клас.

Про загибель свого чоловіка Ніна Осіпова дізналася, коли їй зателефонували з частини. «Для мене це був невимовний біль. Я здогадувалася і знала, що Микола на війні. І пізніше, він зізнався, що він там, але казав, що не в зоні бойових дій, а їздить на автомобілі. Декілька днів Микола не відповідав на телефонні дзвінки, а потім зв'язок взагалі було втрачено. А насправді це був – Іловайський котел. Ми навіть не знали де його тіло. Лише через півроку після загибелі Миколу було впізнано за результатами ДНК», - стримуючи сльози розповідає дружина загиблого.

Микола Балакшей загинув під час виходу з Іловайського котла. У його машину влучив снаряд з протитанкового ракетного комплексу «Фагот», ще один снаряд потрапив у двигун вантажівки. Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Микола Балакшей нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Держава допомогла родині загиблого в АТО Миколи Балакшея: дружині Ніні та 10-річній доньці Софійці, надавши компенсацію та призначивши пенсію. Зараз родина перебуває на квартирному обліку на черзі отримання житла. Софійка дуже сумує за своїм татом. Дівчинка багато малює, ходить на курси з інформатики, багато грається та швидко росте. Тож у нагоді стануть сезонні речі: одяг та взуття. Давайте на лишати родину загиблого в АТО добровольця Миколи Балакшея сам на сам із своїми проблемами. Їх чоловік та батько загинув, захищаючи кожного з нас. Попіклуємося про його Софійку.

ОСІПОВА НІНА СЕРГІЇВНА NINA OSIPOVA 4188370021767382 (Райффайзен банк «Аваль»)

Джерело: https://lb.ua/blog/people_help_people/366445_vin_kazav_shcho_viyni_ale.html 

ЗРОБЛЕНО

Все
Тут знаходяться родини, які зібрали необхідну кількість коштів на рік