6 серпня 2015

Куди звертатися з питань соціального захисту членів сімей учасників АТО?

Куди звертатися з питань соціального захисту членів сімей учасників АТО?
Дані станом на серпень 2015 р.

Список

відповідальних осіб структурних підрозділах соціального захисту населення

Структурний підрозділ

прізвище, ім’я, по-батькові

Посада

Контактний номер телефону

1

2

3

4

Департамент соціальної політикиВінницької ОДА

Лєвакова Наталія Миколаївна

 

Заступник директора Департаменту – начальник управління з питань соціальної підтримки населення

(0432) 56-25-74

Комісарчук Майя Іллівна

 

Начальник відділу соціального обслуговування інвалідів та ветеранів

(0432) 56-26-29

Департамент соціального захисту населення ВолинськоїОДА

Сірбіненко Людмила Василівна

Заступник директора департаменту соціального захисту населення

(0312) 24-84-71

 

Семенюк  Наталія Вікторівна

Начальник відділу персоніфікованого обліку пільг та інвалідів

(0312) 77-82-05

 

Бойко Тарас Степанович

Головний спеціаліст відділу персоніфікованого обліку пільг та інвалідів

(0312) 24-34-56

 

Департамент соціального захисту населенняДніпропетровськоїОДА

Сливна Валентина Олексіївна

Заступник директора

(056) 713-63-09

 

Бейцун Анатолій Федорович

Начальник управління у справах інвалідів та ветеранів

(056) 231-87-38

 

Недодатко Ольга Марківна

Начальник відділу реабілітації, обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці

(056) 713-66-43

 

Департамент праці та соціального захисту населенняЖитомирської ОДА

Павлюк

Василь Петрович

Заступник директора департаменту  –

начальник управління соціального захисту населення

(0412) 24-08-48

 

Д'яченко

Анатолій Петрович

Заступник начальника управління соціального захисту населення - начальник відділу соціального обслуговування населення та стаціонарних установ

(0412) 24-08-41

1

2

3

4

Департамент соціального захисту населенняЗакарпатської ОДА

Микулець

В’ячеслав Іванович

Заступник директора департаменту-начальник управління.

(0312) 63-55-83

 

Ковтун

Ольга Миколаївна

Головний спеціаліст відділу.

(0312) 61-40-63

 

Департамент соціального захисту населення ЗапорізькоїОДА

Гончаренко

Галина Андріївна

Заступник директора Департаменту - начальник управління соціальних послуг та соціального забезпечення

 

(0617) 63-35-55

Герасименко

Вікторія

Володимирівна

Заступник начальника управління – начальник

відділу у справах інвалідів та людей похилого віку

 

(0617) 64-22-78

Департамент соціальної політикиІвано-ФранківськоїОДА

Юрченко

Аліса Костянтинівна

Заступник начальника управління – начальник відділу у справах інвалідів та організації соціальних послуг

(0342) 72-35-53

Галюк

Василь Михайлович

Головний спеціаліст відділу у справах інвалідів та організації соціальних послуг

(0342) 72-55-78

 

Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації

Винник

Олександр Миколайович

Заступник директора департаменту – начальник управління соціального захисту населення

(044) 206-74-86

Незенко

Валерія Михайлівна

Заступник начальника управління соціального захисту населення - начальник відділу обслуговування пенсіонерів, інвалідів війни та праці

(044) 206-74-86

Департамент соціального захисту населенняКіровоградської ОДА

Юхименко

Віталій Миколайович

Заступник директора департаменту – начальник управління соціальних послуг

(0522) 22-89-55

 

Колесніков

В’ячеслав Леонтійович

Начальник відділу з питань соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та IT- підтримки

(0522) 32-29-68

 

Одарченко

Ганна Анатоліївна

Головний спеціаліст відділу з питань соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та IT- підтримки

(0522) 22-29-41

Департамент соціального захисту населення ЛьвівськоїОДА

Медвідь

Тетяна Дмитрівна

Начальник управління соціального обслуговування та захисту населення

(032) 255-38-18

Курницька

Олександра Михайлівна

Начальник відділу реабілітації та обслуговування інвалідів, ветеранів війни та праці

(032) 261-25-54

Департамент соціального захисту населенняМиколаївської ОДА

Бєлкіна

Любов Петрівна

Заступник директора департаменту – начальник управління соціальних послуг

(0512) 55-16-03

 

Недвиженко

Тетяна Юріївна

Начальник відділу по роботі з інвалідами та ветеранами

(0512) 24-22-53

Департамент соціального захисту населення ОдеськоїОДА

Коваленко

Лілія Валентинівна

Заступник директора Департаменту -

начальник управління соціального захисту

(048) 785-18-43

Дементьєва

Тетяна Миколаївна

Начальник відділу у справах інвалідів, ветеранів війни та праці

(048) 784-72-54

Департамент праці та соціального захисту населенняПолтавської ОДА

Матуйзо

Світлана Василівна

Заступник

директора

Департаменту

(0532) 63-28-64

 

Федій

Тетяна Іванівна

Начальник відділу у справах інвалідів та ветеранів

(0532) 68-12-76

 

Гузиніна

Світлана Сергіївна

Заступник начальника відділу у справах інвалідів та ветеранів

(0532) 68-12-76

 

Громенко

Тетяна Анатоліївна

Головний спеціаліст відділу у справах інвалідів та ветеранів

(0532) 68-12-34

 

 

Департамент соціального захисту населенняРівненської ОДА

Шамак

Олексій Олександрович

Заступник директора департаменту – начальник управління праці та соціального обслуговування населення

 

(0362) 22-14-37

 

Коваль

Сергій Володимирович

Заступник начальника управління праці та соціального обслуговування населення – начальник відділу соціального обслуговування населення

 

 

(0362) 22-14-37

 

Департамент соціального захисту населення СумськоїОДА

Мусіяка

Людмила Петрівна

Заступник директора департаменту – начальник управління з питань соц. виплат та соціального обслуговування населення

(0542) 60-02-10

 

Марченко

Тетяна Іванівна

Начальник відділу соціальних послуг та соціального захисту інвалідів

(0542) 60-02-08

Департамент соціального захисту населенняТернопільської ОДА

Кланца

Павло Миколайович

 

Начальник управління організації надання соціальних послуг

(0352) 52-26-13

 

 

Смолій

Оксана Василівна

 

Заступник начальника управління – начальник відділу координації та контролю діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги

(0352) 52 26 13

 

Курило

Сергій Петрович

 

Головний спеціаліст відділу координації та контролю діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, управління організації надання соціальних послуг

(0352) 52 30 56

 

 

Департамент праці та соціального захисту населенняХарківської

ОДА

Єрміліна

Тетяна Іванівна

Заступник директора Департаменту – начальник управління у справах захисту інвалідів та населення, постраждалого внаслідок  Чорнобильської катастрофи

(057) 705-26-83

 

Гусєва

Марина Віталіївна

начальник відділу у справах інвалідів та ветеранів

(057) 705-41-80

 

 

Департамент соціального захисту населенняХерсонської ОДА

Князєва

Олена Володимирівна

Заступник директора Департаменту соціального захисту населення, начальник управління соціального захисту населення

(0552) 22-34-69

Томіліна

Галина

Ростиславівна

Заступник начальника управління соціального захисту населення, начальник відділу соціальних послуг і стаціонарних закладів

(0552) 26-16-17

Департамент соціального захисту населенняХмельницької ОДА

Дідик

Микола Миколайович

Заступник директора Департаменту соціального захисту населення

 

(0382) 79-41-06

 

Гловацький

Іван Іванович

Начальник управління у справах інвалідів, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та кадрово-правової роботи

(0382) 79-40-23

Онищук

Вероніка Миколаївна

начальник відділу по забезпеченню інвалідів спецавтотранспортом та засобами реабілітації

(0382) 75-20-90

Молодий

Валентин Миколайович

Провідний економіст

(0382) 75-20-90

 

Департамент соціального захисту населення ЧеркаськоїОДА

Могилей

Сергій Володимирович

Заступник директора Департаменту –

начальник управління соціального

захисту постраждалих внаслідок

Чорнобильської катастрофи та інвалідів

(0472) 37-34-93

 

Нечитайло

Тетяна Володимирівна

Начальник відділу реабілітації та обслуговування інвалідів, ветеранів і праці

(0472) 63-44-11

Департамент соціального захисту населенняЧернівецької ОДА

Пасічник

Наталя Вікторівна

заступник директора Департаменту – начальник управління

(0372) 24-55-37

 

Васеленюк

Жанна Степанівна

заступник начальника відділу соціальних гарантій, пільг та у справах сім’ї

(0372) 24-55-37

 

Департамент соціального захисту населенняЧернігівської ОДА

Снегерьова

Інна Володимирівна

Заступник директора Департаменту – начальник управління соціального захисту населення

 

(0462) 72-80-69

Тимошенко

Юлія Вікторівна

Провідний спеціаліст відділу у справах інвалідів

(0462) 72-80-60

Департамент соціальної політикиКиївської міськоїдержавної адміністрації

Назаренко

Світлана Петрівна

Заступник директора Департаменту  – начальник управління у справах інвалідів та людей похилого віку

(044) 404-63-49

Гацанюк

Станіслав Петрович

Начальник відділу у справах інвалідів, ветеранів війни, праці та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

(044) 497-56-95

(044) 408-51-18



Військові комісаріати

 

Київський міський військовий комісаріат

м. Київ. вул. Шамрила, 19, (044) 456 32-24

 Київський обласний військовий комісаріат

м. Київ. вул. Артема, 59, (044) 484-62-59

Харківський обласний військовий комісаріат

м. Харків, вул. Кацарська, 56, (057) 734-96-65, 734-97-36

Полтавський обласний військовий комісаріат

м. Полтава, вул. Шевченка, 78а, (053) 222-29-96

Житомирський обласний військовий комісаріат

м. Житомир, вул. Баранова, 4, (0412) 37-26-91

п-к Залеський Микола Олександрович – 47 37 26,  093 303 60 00

Чернігівський обласний військовий комісаріат

м. Чернигів, вул. Гетьмана Полуботька, 68
т. +38(0462)77-27-67, +38(04622)3-13-04

Сумський обласний військовий комісаріат

м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 30 (колишня Кірова), (0542) 22-27-78

Черкаський обласний військовий комісаріат

м. Черкаси, вул. Хоменка, 19, (0472) 37-33-52

Закарпатський обласний військовий комісаріат

м. Ужгород, вул. Бородіна, 22, (0312) 67-20-67

Івано-Франківський обласний військовий комісаріат

м. Івано-Франківськ, вулиця Довженка 21, (0342) 55-55-73; 25 09 83

Івано-Франківський міський військовий комісаріат

м. Івано-Франківськ, вулиця Княгинин 20, (0342) 75-46-43

Тернопільський обласний військовий комісаріат

м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 2, (0352) 52-12-82

              зквр п/п-к Миськів Андрій Євтахійович 067 351 14 48

Хмельницький обласний військовий комісаріат

м. Хмельницький, вул. Театральна, 64, (0382) 72-05-13

Вінницький обласний військовий комісаріат

м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 31, (0432) 32-47-45

Львівський обласний військовий комісаріат

м. Львів, вул. Івана Франка, 25, (032) 272-16-56 260 26 44

Волинський обласний військовий комісаріат

                 м. Луцьк, вул. Теремнівська, 85 А, (03322) 5-25-21

Рівненський обласний військовий комісаріат

м. Рівне, вул. Грабник, 4, (0362) 22-21-85

Чернівецький обласний військовий комісаріат

м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 32, (0372) 55-26-32

Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим

м. Сімферополь, вул. Київська, 152, (0652) 22-96-86

Одеський обласний військовий комісаріат

м. Одеса, вул. Канатна, 35, (048) 222-52-11   

048 734-17-36 м/ Одеса, вул. Пирігівська, 6

Дніпропетровський обласний військовий комісаріат

м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 16,  ОЧ (056) 770 83 76

Луганський обласний військовий комісаріат

м. Луганськ, вул. Донецька, 10, (0642) 53-35-77

Донецький обласний військовий комісаріат

м. Донецьк, вул. Буслаєва, 26, (062) 305-37-05

Запорізький обласний військовий комісаріат

м. Запоріжжя, пров. Тихий, 7, (0612) 64-24-79

Миколаївський обласний військовий комісаріат

м. Миколаїв, вул. Спаська, 33, (0512) 35-33-31

Херсонський обласний військовий комісаріат

м. Херсон, вул. Радянська, 21, (0552) 22-96-88

Кіровоградський обласний військовий комісаріат

м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 17/19, (0522) 24-94-28

Джерело: http://bit.ly/1IPoPWN

Також по темі:

ПОСТАНОВА від 29 липня 2015 р. № 535 Про соціальний захист осіб, які отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості під час Євромайдану
ХТО ВВАЖАЄТЬСЯ УЧАСНИКОМ БОЙОВИХ ДІЙ ВІДПОВІДНО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ПОСВІДЧЕННЯ «ІНВАЛІДА ВІЙНИ»
ЯК ВИПЛАЧУВАТИ ВИНАГОРОДУ ЗА УЧАСТЬ В АТО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖОХОРОНИ
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ЯКІ БРАЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ В АТО
ВИПЛАТИ СІМ'ЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗАГИБЛИХ В АТО
ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ САНАТОРНО-КУРОРТНИМ ЛІКУВАННЯМ (ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 31.03.2015 № 200)
ВИПЛАТИ ТА ГАРАНТІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИМ, РЕЗЕРВІСТАМ ТА ПРАЦІВНИКАМ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА ПРИЗОВОМ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ НА ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД
УЧАСТНИКИ АТО ИМЕЮТ ПРАВО НА 13 ВИДОВ ЛЬГОТ

Ми у ЗМІ

Всі статті
"Невже тато більше ніколи не повернеться ?"

"Невже тато більше ніколи не повернеться ?"

«Мужній, цілеспрямований і уважний до всього. Завжди відгукувався на прохання допомогти. У нашій родині все трималося на його плечах. Він дуже любив мене і нашу донечку», - згадує про свого загиблого в АТО чоловіка, бійця 40-ого батальйону територіальної оборони «Кривбас» Сергія Ганічева його дружина Ірина.

Майбутнє подружжя познайомилося один з одним в мережі Інтернет. Однак зустрілися лише через декілька тижнів переписок. «Це був 2007 рік. У Кривому Розі тоді комп’ютери та Інтернет почали масово з’являтися у домівках, тож ми також потрапили до цього списку. І обидвоє зареєструвалися на сайті знайомств. Списалися. Потім зустрілися. Знаєте, відчуття були такі, що ми старі друзі і давно не бачилися. Розповіли про себе і на тому розійшлися. Через деякий час побачилися знову, потім був Новий рік, на святкування якого Сергій запросив мене до себе, так ми і почали жити разом», - говорить дружина загиблого. Жінка каже, що доброта Сергія та його бажання допомогти і підставити своє плече, стали визначальними в розумінні того, що саме з цією людиною вона хоче прожити все своє життя. «У мене дуже хворіла мама тоді. І в моєму житті з'явився Сергій, думаю, що це Божа поміч була. Він мене підтримав і допомагав», - розповідає Ірина.

На той момент Сергій Ганічев вже відслужив строкову службу у війську, завершив навчання у технікумі та працював на одному з металургійних підприємств та заочно здобував вищу освіту. А ще, Сергій дуже любив футбол. Мав багато друзів і разом з ними ввечері та по вихідних вони грали. Таким було його основне хоббі.
А потім молоді одружилися. Після весілля, родина Ганічевих переїхала жити до будинку, де Сергій все робив своїми руками. «Мені було дуже приємно, що поряд був справжній чоловік. Він знав ціну всьому. Працював і робив все для нашої сім’ї, аби ми себе почували у затишку та ні про що не хвилювалися», - говорить дружина загиблого.

А через декілька місяців у подружжя народилася донечка, яку назвали Юлею. «Сергій, звичайно, як і багато чоловіків хотів хлопчика, але, здається, появі дівчинці він теж невимовно радів, так він її любив. Співав колискові, читав книжки, гуляв. А от до першого класу відвести не встиг, хоча ми планували і думали про це. Також ми думали і про ще одну дитину, але це, на жаль, лишилося лише у планах і мріях, яким тепер ніколи не доведеться здійснитися», - розповідає Ірина Ганічева.

З початком подій Революції Гідності, Сергій Ганічев дуже переживав за долю країни і за українців, які вийшли на головну площу країни. Тоді ж трапилися перші смерті і Сергій дуже хотів їхати до Києва. «Я знала, що мій чоловік має загострене почуття справедливості і розуміла, що він не буде просто сидіти вдома і спостерігати за всім цим. Тож природньо, що я дуже боялася і переживала. Просила його не їхати, а потім наша донечка захворіла вітрянкою і Сергій разом з нею, тож лишилися всі вдома, але тільки на короткий проміжок часу. Він все таки знайшов можливість і поїхав на Майдан. Телефонуючи звідти, казав, що саме там визначається майбутнє нашої країни», - згадує Ірина.

З початком АТО на Сході країни, Сергій Ганічев прийняв рішення їхати боронити нашу державу. Тоді ж чоловік отримав повістку. Так він потрапив до лав 40-ого батальйону територіальної оборони «Кривбас». «Попервах, з зони АТО телефонував практично щодня. Потім, з початком активних бойових дій - нечасто. А коли говорили – найперше питав про донечку і казав аби ми не переживали і що все буде добре. Коли трапилася трагедія, мені зателефонували хлопці, котрі служили разом з моїм чоловіком. Найстрашніше було – не знайти тіло. Але Бог милував і після двотижневих пошуків на місці бою, Сергія знайшли і привезли нам у домовині. Було дуже страшно і я не вірила, що у ній – мій коханий», - хвилюючись пригадує Ірина.

Сергій Ганічев загинув під час нічного бою в районі с. Полтавське, Амвросіївського району, що на Донеччині. Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«Після похорон, перше питання Юлі було – де тато? – Я не стала щось вигадувати і все їй розповіла, а доня питає – а може він все ж повернеться?», - говорить дружина загиблого. У родині немає й дня, щоб вони не згадали про тата. «Висить портрет Сергія. Юля часто згадує його, підходить і обіймає рамку. Згадує, як вони гуляли, як він катав її на велосипеді…Це все дуже важко. Згадуючи, плачемо удвох. Вона й досі чекає, що станеться диво і тато повернеться», - каже Ірина.

Держава допомогла родині загиблого в АТО Сергія Ганічева: дружині Ірині та 7-річній доньці Юлії надавши компенсацію та житло, що потребує ремонту. Зараз Юлія ходить до школи. Вона добра і товаристська дитина, яка пізнає світ. Юлія є дуже рухливою і швидко росте, тож у нагоді стануть іграшки, та сезонний одяг і взуття. Давайте допоможемо родині Сергія Ганічева, який віддав своє життя за мирне небо і за кожного з нас.

Ганічева Ірина Валентинівна 4188370022525530 (Райффайзен банк «Аваль»)

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?!

Джерело: https://lb.ua/blog/people_help_people/373157_nevzhe_tato_bilshe_nikoli.html 
«Руслан був цілим світом для нас, якого тепер вже немає...»

«Руслан був цілим світом для нас, якого тепер вже немає...»

«Добрий та ласкавий. Не міг нікому відмовити, якщо про щось просили. Ніколи не сварився. Таких людей як він, більше не знаю. Лишилися тільки добрі спогади, в усьому», - так згадує про свого коханого чоловіка, загиблого в АТО, кадрового військового, бійця 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади Руслана Семчище його дружина Наталія. Вони вдвох прожили 16 років, виховували двійко дітей. Це була щаслива українська родина, яких є тисячі у нашій країні, але в одну мить прийшло горе, що назавжди змінило життя та долю жінок і дітей, які лишилися без чоловіка і батька.

Майбутнє подружжя познайомилися один з одним на весіллі у спільних знайомих. Наталія каже, що Руслан одраз впав в око, був гарним, високим, струнким із світлими косами. А коли познайомилася ближче і почали спілкуватися, перше добре враження, що склалося – підтвердилося, ба більше, очікування перевершилися. «Руслан був дуже уважним до дрібниць, а ще дуже добрим і лагідним. Ніколи не лишав мене на самоті із проблемами, завжди шукав вихід», - говорить дружина загиблого.Після весілля, молода сім’я спершу жила з батьками чоловіка, а потім вони подарували хату і Руслан з Наталією переїхали жити туди. «Батьки в Руслана теж були дуже добрими людьми, хочу ще раз подякувати їм за сина, якого так виростили і виховали. Вони нам також дуже багато допомогли і підтримували», - каже Наталія.

А через декілька місяців в Руслана і Наталії народилася дитина, появі якої вони дуже раділи. «Коли я була вагітною і ми з Русланом пішли на УЗД і стало відомо, що буде хлопчик. Для мого чоловіка це було невимовне щастя. Вирішили, що назвемо Іваном. А після виходу від лікаря і аж до самої зупинки, Руслан ніс мене на руках, таким він був щасливим, що я народжу йому хлопчика», - згадує дружина загиблого.

Коли народився Іван, Руслан Семчище з першого дня був завжди біля сина і допомагав своїй дружині. «Він давав мені можливість відпочити. Ходив з Іваном гуляти, читав йому казки. Ніколи не було такого, що тільки я займалася з сином», - згадує жінка. А через декілька років родина Семчище знову раділа – народився другий син, якого назвали Мирославом. «Як дітки трохи підросли, то дуже любили весь час проводити з татом. Він водив їх на каруселі. Разом вони змайстрували лавочки у дворф, стільці та стіл, за яким ми всі разом обідали. Вони і зараз згадують, що робили це разом з татом, якого їм так не вистачає…», - каже Наталія.

Ще з самого дитинства, Руслан Семчище мріяв бути військовим. Він хотів бути схожим на свого діда, який багато років віддав службі. Тож з 2003 року Руслан був на контракті у війську. А останні 12 років життя, служив у складі 128-ої окремої гірсько-піхотній бригаді, у складі якої і брав участь в АТО.

Рішення Руслана йти в АТО його родина не підтримувала. Батьки, сестра, дружина й діти просили Руслана не їхати. «В нього були проблеми зі здоров’ям — ще 2004 року у нього виявили тромб. Треба було негайно робити операцію, проте лікар порадив дороге лікування і воно допомогло уникнути хірургічного втручання. Хоча й стовідсотково не зняло проблему. Проте він казав, що не зможе дивитися в очі дітям, коли він, військовий, в час, коли в країні йде війна сидить вдома», - говорить дружина загиблого.

З липня 2014 року, Руслан Семчище вже знаходився у зоні бойових дій. Наталія каже, що чоловік часто телефонував додому, ніколи не жалівся і завжди казав, що в нього все добре. У відпустку приїхати не зміг, хоча планував. А одного дня, замість звичного телефонного дзвінка від чоловіка, Наталії зателефонували з військової частини і повідомили, що Руслана більше немає.

Руслан Семчище загинув під час виконання бойового завдання в районі смт. Станиця Луганська. Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Звістка про загибель Руслана сильно вплинула на його родину. Старший син Героя Іван, попервах після звістки про загибель батька замкнувся у собі, з ним займалися психологи, які змогли допомогти хлопцю. «Немає і дня, аби ми не згадували про Руслана. Дуже важко нам без нього. Це горе не можливо передати словами, мене зрозуміють лише ті, хто сам переживав подібне», - каже Наталія.

Держава допомогла родині загиблого в АТО Руслана Семчище: дружині Наталії та синам: 17-річному Іванові і 15-річному Мирославу, надавши компенсацію, житло, яке потребує ремонту та призначивши пенсію. Зараз Іван вступає до університету, а Мирослав піде до 10 класу. Він захоплюється футболом, часто привозить додому різноманітні нагороди із змагань. Але попри всі успіхи і час, який минув від дня трагедії, дітям дуже не вистачає батька, його підтримки, поради та теплих слів. Тож давайте і ми не будемо забувати про родину нашого Героя Руслана Семчище

Семчище Наталія Михайлівна 4188370022289352 (Райффайзен банк «Аваль»)

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?!

Джерело: https://lb.ua/blog/people_help_people/372627_ruslan_buv_tsilim_svitom_nas.html 
«Мій син ніколи не бачив батька, але він знає, що тато – Герой»

«Мій син ніколи не бачив батька, але він знає, що тато – Герой»

«Розважливий і поміркований, завжди все розплановував та впорядковував, він не приймав жодного рішення, ретельно все не обдумавши. Був дуже люблячим чоловіком. Дуже шкодую, що не побачив нашого сина, для якого ми разом обирали ім’я», - перше, що розповідає про свого загиблого в АТО чоловіка, бійця 81-ої десантно штурмової бригади Олександра Пителя його дружина Юлія.

Майбутнє подружжя познайомилося одне з одним на весіллі у друзів. А через рік вже й самі справляли своє весілля. «Вперше побачила Сашка 23 жовтня і через рік у цей же ж день він вже був моїм чоловіком. Ми зустрічалися декілька місяців, потім почали жити разом і прийшло усвідомлення, що потрібно змінювати наші життя у єдине спільне, тож і вирішили побратися», - говорить Юлія.

Жінка тоді завершувала навчання в університеті і паралельно працювала у школі вчителем географії та екології, а чоловік – у приватній охоронній фірмі. Вільний час родина проводила у подорожах, займалася спортом і вже планувала майбутнє батьківство, адже Юлія на той час була вагітною. «Ми вже навіть обрали, як назвемо нашого синочка – Олегом. Так і сталося, шкода, що його Саша вже не зміг побачити, взяти на руки, обійняти, заколисувати», - із сумом каже дружина загиблого.

Життя родини Питель змінила АТО. «Саша отримав повістку і пішов служити. Спочатку у нашу артилерійську бригаду, але оскільки мріяв буди десантником і мав для того всі необхідні фізичні характеристики, попросився, і його перевили у 81 десантно штурмову бригаду», - згадує Юлія. Жінка каже, що Олександр часто телефонував додому, практично щодня, завжди питав про те, як вона себе почуває, про майбутню дитину, обгорював плани і не мав жодних сумнівів, що війна завершиться і він повернеться додому.

«Востаннє ми бачилися у відпустці, коли Саша зміг приїхати додому на 10 днів. Той час провели разом, багато гуляли, дихали свіжим повітрям. Якраз була зима тоді. А через декілька тижнів Саша загинув», - говорить Юлія Питель.

Олександр Питель загинув 20 січня 2015 р. у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), а також - нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

«Я тоді була якраз на 5 місяці вагітності. Нам зателефонували з бригади чоловіка і повідомили, що знайшли його бушлат і документи. Перше, що мені спало на думку, було те, що Саша потрапив у полон. Але нас запросили у Дніпро на опізнання. І тоді підтвердилося все найжахливіше, що могло трапитися – Саша загинув», - стримуючи сльози говорить Юлія Питель.

Попри велике горе від втрати коханого чоловіка, у Юлії вистачило сил народити прекрасного хлопчика – Олега, якому зараз вже 2 роки. «Дуже важко мені, адже немає чоловічого плеча поряд. Олегу дуже не вистачає чоловічої уваги, він як бачить, що десь чоловік або до нас в гості заходять – горнеться до них. Один з побратимів мого Сашка став Олегу хрещеним батьком, тож дитина чи не найбільше чекає зустрічі з ним»,- розповідає Юлія.

Держава допомогла родині загиблого в АТО Олександра Пителя: дружині Юлії та 2-річному сину Олегу надавши компенсацію, пенсію та житло. Маленький Олег цього року вже готується піти до дитячого садочку.

«Він дуже любить рухливі ігри, прогулянки. Постійно нові враження, розвиток. Дитина ніколи не дає засумувати. Не знаю, як себе почувала б, якщо б лишилася сама. Звичайно, коли ми їдемо до могили, покласти квіти до меморіальної дошки, я пояснюю синові, що його тато – Герой, який загинув, аби жили ми. Я постійно розповідаю Олегу про його тата. А він – як дві краплі води схожий на нього», - говорить дружина загиблого.

Зараз дитина швидко росте, тож не зайвим для хлопчика буде сезонний одяг і взуття, розвиваючі іграшки. Давайте не забувати підтримувати і допомагати родині загиблого Героя АТО Олександра Пителя.

Питель Юлія Ігорівна 4188370025437040 (Райффайзен банк «Аваль»)

Джерело: https://lb.ua/blog/people_help_people/371966_miy_sin_nikoli_bachiv_batka_ale.html 

ЗРОБЛЕНО

Все
Тут знаходяться родини, які зібрали необхідну кількість коштів на рік