20 серпня 2015

Гаряча лінія Міністерства Оборони України, адреса, телефони гарячих ліній відомств

Колл-центр Міноборони для вирішення проблемних питань та координації розгляду звернень громадян — (044) 454-41-36.
Графік розгляду телефонних звернень громадян (1000 - 1300):
07.07.2015 - Юридичний департамент Міністерства оборони України
14.07.2015 - Департамент фінансів Міністерства оборони України
21.07.2015 - Департамент капітального будівництва Міністерства оборони України
28.07.2015 - Військово-медичний департамент Міністерства оборони України

 «Гаряча лінія» для звернень громадян до начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України — (044) 454-45-73;

 «Гаряча лінія» для бажаючих вступити до Українського війська (044) 223-23-61;

«Гаряча лінія» Тилу Збройних Сил України з питань речового, продовольчого забезпечення, координації та взаємодії з волонтерськими, благодійними організаціями, фізичними і юридичними особами щодо надання допомоги Збройним Силам України — (044) 483-35-72;

 «Гаряча лінія» Відділу по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації — (044) 253-04-71;

 «Гаряча лінія» з питань запобігання та виявлення корупції у Збройних Силах України — (044) 454-73-07;

 «Гаряча лінія» з питань військово-соціальної роботи, соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, військової дисципліни Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Силах України — (044) 454-44-51;

 «Гаряча лінія» Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Силах України щодо організації визволення військовослужбовців Збройних Силах України, які незаконно утримуються незаконними збройними формуваннями, реагування на факти порушення законності у Збройних Силах України — (044) 454-73-03;

«Гаряча лінія» Озброєння Збройних Силах України з питань забезпечення майном та технікою — (044) 483-10-29;

«Гаряча лінія» Департаменту фінансів Міноборони з питань грошового забезпечення та соціальних виплат — (044) 271-12-57;

«Гаряча лінія» Військово-медичного департаменту Міноборони щодо обміну інформацією про поранених та військовослужбовців ЗС України, які знаходяться на реабілітації: — (044) 454-41-55;

 «Гаряча лінія» Департаменту кадрової політики Міноборони - щодо координації та установлення статусу учасника бойових дій — (044) 271-36-58;

«Гаряча лінія» Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони — (044) 454-43-37.

По фактам зловживань посадовими особами (крадіжки, незаконні операції при отриманні, списанні або закупівлі майна, повнота виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, винагороди учасникам АТО тощо) контакти: номера телефонів: (044) 243-44-74 (черговий, цілодобово), (095) 470-62-28(у робочий час, з 9.00 до 18.00), електронна адреса: auditmou@ukr.net, поштова адреса: 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6 (з приміткою для Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю МО України) або за фактичною адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а (район Севастопольської площі).

«Гаряча лінія» Головного управління персоналу Генерального штабу ЗС України щодо обміну інформацією про загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців: (044) 244-07-55 (цілодобово).

Структурні підрозділи Міністерства оборони України:

Приймальна Міністра оборони України: (044) 234-71-52;

Приймальна першого заступника Міністра оборони України: (044) 235-72-18;

Приймальна заступника Міністра оборони України — керівника апарату: (044) 235-68-59.

Відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації: (044) 253-04-71;

Адміністративний депертамент МО України: (044) 236-21-92;

Управління комунікацій та преси МО України: (044) 234-85-12, (044) 454-43-38, (044) 271-34-78;

Департамент розробок і закупівлі озброєння та військової техніки МО України: (044) 244-08-05,(044) 245-44-85;

Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МО України: (044) 454-77-59;

Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України: (044) 242-08-51;

Телефони «гарячої лінії» щодо боротьби з корупцією у Збройних Силах України:(044) 454-73-07.

Структурні підрозділи Генерального штабу Збройних Сил України:

— телефон для звернень громадян до начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України — (044) 454-45-73;

— телефон «гарячої лінії» Генерального штабу Збройних Сил України — телефон відділу військово-соціальної роботи соціально-психологічного управління Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України — (044) 454-44-51;

Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України:

— «телефони довіри» — телефон відділу військово-соціальної роботи соціально-психологічного управління — (044) 454-44-51, телефон чергового Головного управління — (044) 235-82-31;

Військова служба правопорядку Збройних Сил України: e-mail: xuedcg@ukr.net.

«Телефон довіри» ВСП— (044) 454-73-08 у робочий час,

(044) 456-41-28 черговий, у неробочий час, телефони «гарячої лінії»,

(044) 545-73-15 (у робочий час, представник робочої групи щодо організації визволення військовослужбовців Збройних Сил України, які незаконно утримуються незаконними збройними формуваннями),

(044) 454-73-03 (у неробочий час оперативна група Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України).

Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України:телефон чергового — (044) 226-23-60;

Тил Збройних Сил України: ‘Телефон довіри" — телефон групи по роботі з особовим складом Тилу —(044) 483-10-13, телефон «гарячої лінії» — телефон чергового Тилу — (044) 483-35-72;

Озброєння Збройних Сил України: «телефон довіри» — телефон групи по роботі з особовим складом Озброєння — (044) 481-54-24, телефони «гарячої лінії»: з питань ракетно-технічного та артилерійсько-технічного забезпечення — (044) 483-10-29, з питань бронетанкового забезпечення — (044) 481-59-78, з питань автомобільного забезпечення — (044) 481-59-56;

Головне управління оперативного забезпечення Збройних Сил України: «телефон довіри» — телефон групи по роботі з особовим складом — (044) 481-59-41, телефони «гарячої лінії»: з питань інженерного забезпечення — (044) 481-59-15, з питань радіоелектронної боротьби — (044) 483-72-61, з питань РХБзахисту — (044) 481-59-12.

До уваги благодійників та патріотів України!

З метою цільового використання благодійної допомоги на матеріально-технічне та медичне забезпечення окремих (визначених) військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, просимо Вас визначати її цільове призначення безпосередньо у листі-зверненні та чітко формулювати адрес допомоги (військова частина, підрозділ, військовослужбовець) за якою Вами очікується її здійснення.

У випадках виникнення проблемних питань та непорозумінь, просимо Вас оперативно звертатися до відділу по роботі з волонтерами при Міністерстві оборони України (контактний телефон (066) 995-02-35 Ковальов Богдан) та до Групи з питань запобігання та виявлення корупції Генерального штабу Збройних Сил України (antikorupzsu@ukr.net).

Контакти обласних військових комісаріатів на території України

Джерело: http://www.mil.gov.ua/kontakti/garyacha-liniya.html

Статус участника боевых действий (УБД). Получение, рекомендации, контакты, помощь

ОТРИМАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ (УБД). КОНТАКТНІ ДАНІ ВІДОМЧИХ КОМІСІЙ
ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В 2016 РОЦІ: РОЗ’ЯСНЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ ЩОДО ЗБІЛЬШЕННЯ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧННЯ
ПРАВА УЧАСНИКІВ АТО. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «ПІЛЬГИ, ГАРАНТІЇ ТА ПРАВА УЧАСНИКІВ АТО»
ПРО СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ: ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІНИ ДО СТАТТІ 10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ, ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» ЩОДО ПОСИЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТ
ОТРИМАННЯ ОДНОРАЗОВОЇ ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ У РАЗІ ЗАГИБЕЛІ, КАЛІЦТВА АБО ІНВАЛІДНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ, ЧИЯ ЧЕРГА ОТРИМАТИ ЖИТЛО, МАЄ ПРАВО ОТРИМАТИ ВЗАМІН ЖИТЛА ГРОШОВУ КОМПЕНСАЦІЮ
ЧЛЕНИ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ БІЙЦІВ ОТРИМАЮТЬ СТАТУС УЧАСНИКІВ ВІЙНИ
ПОСТАНОВА ВІД 8 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. № 685 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ НАДАННЯ СТАТУСУ ІНВАЛІДА ВІЙНИ ОСОБАМ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ІНВАЛІДНІСТЬ ВНАСЛІДОК ПОРАНЕННЯ, КОНТУЗІЇ АБО КАЛІЦТВА, ОДЕРЖАНИХ ПІД ЧАС АТО
ЛЬГОТЫ УБД, ИЛИ ЧТО ЗАСЛУЖИЛИ ВЕРНУВШИЕСЯ С ВОЙНЫ
ВЕРХОВНА РАДА ЗВІЛЬНИЛА ВІД СУДОВОГО ЗБОРУ УЧАСНИКІВ АТО ТА ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, НОМЕРИ ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ: ПОСТАНОВА ВІД 29 ЛИПНЯ 2015 Р. № 535 ПРО СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОСІБ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ТІЛЕСНІ УШКОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ ПІД ЧАС ЄВРОМАЙДАНУ
ХТО ВВАЖАЄТЬСЯ УЧАСНИКОМ БОЙОВИХ ДІЙ ВІДПОВІДНО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ЯКІ БРАЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ В АТО
ВИПЛАТИ СІМ'ЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗАГИБЛИХ В АТО

Ми у ЗМІ

Всі статті
"Боженька, віддай мені татка!"

"Боженька, віддай мені татка!"

Владислава виховувала мати. Батька він не знав. Рідний дядько, професійний військовий, приймав участь у вихованні племінника, тож і Владислав вирішив стати військовим.

У 2005 році до військової частини містечка Делятин, де працювала Надя, приїхав служити старший лейтенант-психолог Владислав Файфура. Ввечері, у місцевому барі, запросив дівчину на танець, став заходити в гості і познайомився з її двома донечками від 1 шлюбу. Дівчатка добре прийняли Владислава і раптом почали називати його татом. Згодом стали жити разом – однією сім’єю. Коли посаду, яку займав Владислав скоротили він почав їздити на заробітки закордон.

Одного разу, коли Владислав збирався на заробітки, запитав у мене, що мені привезти, я відповіла – "Привези мені те, що кожна жінка мріє носити до смерті". І коханий зрозумів мене - подарував обручку. Владислав хотів мати міцну сім’ю і мріяв про сина. Лише в червні 2012 року вони одружилися, а в 2013 році народився довгоочікуваний синочок - Дмитрик. "Коли розписувався, таким щасливим не був, як тоді, коли дізнався з УЗД що в нього буде син" - з посмішкою згадує дружина.

Чоловік все робив для своєї коханої, якій після пологів дуже важко було відновити здоров’я. Більшість турбот взяв на себе, варив каші, міняв памперси синові. Був ніжним, люблячим батьком. Готував, випікав власноруч смачний хліб. Дуже любив бувати на природі, ходити по гриби. Мріяв колись привести всю родину на чарівну галявинку, що знайшов у лісі, і чекав доки підросте синочок. Залюбки допомагав батькам своєї дружини, разом з ними копав колодязь.

"Ми були як дві половинки, що зійшлися разом" - так відчували вони одне одного. Одного разу я була на насосній станції, де працювала тоді. Падали сильні дощі і навкруги все було затоплено. Я опинилась ніби на острівку, вибратися звідти самій було не можливо. Поставила свічку і вже не очікувала на порятунок, як у дверне вічко побачила, що не зважаючи на перешкоди, велосипедом по бездоріжжю, до мене добирається Владислав. Він міцно обійняв і сказав - "З тобою більше нічого не станеться", - згадує Надя.

Мобілізували Владислава 9 квітня 2014 року. Тільки один раз потому він приїжджав додому. Це було 1 травня і тільки на одну ніч. Привіз синові м’яку іграшку Телепузика - тепер це наш талісман. Нічого дружині не розказав, а 8 травня його перевели в Миколаїв, далі на Одесу. Аж потім признався що їде до міста Луганська. Дуже просила берегти себе, хвилювалася. Він як міг заспокоював. Тільки коли вже знаходився у м. Щастя не зміг приховати, що дуже непроста і страшна ситуація.

16 червня чоловік сказав, що буде вночі чергувати на блокпості, і буде змога поспілкуватися. Вранці побачила смс, відправлене вночі: "Ти сама краща жінка на світі, яку я дуже кохаю". Стала телефонувати, бо хотіла почути голос коханого і подякувати за такі теплі слова, але він слухавку не брав. Того ж дня побачила в новинах, що загинули 10 буковинців. Мені подзвонила родичка Владислава Альона, і повідомила що з Владом погано. Що саме погано? – не могла зрозуміти я, відірвало руку, ногу? – допитувалася. "Немає твого Владислава…" відповіла вона. Він разом із побратимами на трьох БТР їхали на допомогу Айдарівцям, що потрапили у засідку. Хлопців врятували, але куля снайпера потрапила Владиславу у шию.

Коханого поряд немає, але його допомогу й досі відчуваю. Сниться постійно. Одного разу уві сні, присів поряд зі мною на ліжко, взяв за руку сказав: "Кохана, візьми себе в руки". На цвинтарі військові поставили йому пам’ятну стелу. Дімочка бачить зображення батька і не може зрозуміти, чому тато має літака і БТР, а досі не їде додому. Вдома вдивляється в татову фотографію і каже: "Татко я тебе дуже люблю! Боженька віддай мені татка!"


Держава надала родині Владислава 2 кімнатну квартиру у м. Івано-Франківськ. За допомогою коштів, що отримала по втраті годувальника, від платформи "Люди допомагають людям" та волонтерську допомогу зробила в тій квартирі ремонт.

Життя триває. Дімочка росте. Він ходить у дитсадок, та вже захоплюється вивченням комп’ютера.

Давайте разом підтримаємо родину загиблого в АТО Владислава Файфуру!

 

ФАЙФУРА НАДІЯ РОМАНІВНА 4188370021251783 (Райффайзен банк "Аваль")

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?


Джерело: «Обозреватель»

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради

«Діма був дуже привітною та життєрадісною людиною. З його уст ніколи не сходила посмішка. Всі навколо його поважали та любили - це була людина, на яку можна покластися в будь-який момент. Завжди допоможе і словом, і ділом», - так згадує про свого загиблого чоловіка дружина Ірина.

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради Діма був дуже привітною та життєрадісною людиною. З його уст ніколи не сходила посмішка. Всі навколо його поважали та любили - це була людина, на яку можна покластися в будь-який момент. Завжди допоможе і словом, і ділом», - так згадує про свого загиблого чоловіка дружина Ірина.

Дмитро та Ірина познайомилися у Вінниці. Дівчина працювала в кафе із найкращим другом Дмитра. Він же їх і познайомив. Дмитро працював музикантом у військовому оркестрі. Про ті часи Ірина згадує так: «на той час в мене вже був син від першого шлюбу, але він на це не звернув уваги. Завжди любив його та виховував як рідного. Згодом ми переїхали жити до Новограда-Волинського, звідки Діма родом». Там вже у закоханих народилася донька Даша та синочок Ванечка.

На вибір професії Дмитра вплинув дідусь, який був йому за батька, бо мати його ростила одна. Він був талановитим музикантом та відповідальним військовим. І ще Діма був чудовим батьком. Весь вільний час проводив з сім’єю.

8 березня 2014 року Дмитру прийшов наказ збирати речі і вони виїхали на навчання. На той час Ірина навіть не здогадувався, що на її сім’ю таке чекає. Якийсь час хлопці знаходилися на навчаннях, а потім їх відправили в зону АТО. Там через тиждень вони потрапили під ворожий обстріл, під час якого загинуло дуже багато наших військових. Їх потім ще довго шукали рідні.

«Так і ми шукали свого татуся довгих 7 місяців. І лише після впізнання тіла через ДНК ми змогли забрати додому та поховати рештки тіла», - ледве стримуючи сльози говорить жінка.

Всього за місяць до трагедії Дмитро приїздив до дому на день народження свого сина. Йому саме виповнився 1 рік і він почав робити перші кроки, але батько зміг провести з сином лише 7 днів – потрібно було повертатися на війну. Ірина згадує, що на початку серпня спілкуватися вони почали зовсім мало - пару слів вранці та пару ввечері. А згодом чоловік сказав, що зовсім не зможе зателефонувати, бо телефони в усіх розрядилися. Залишився один. На всіх. Від Дмитра два вечора не було дзвінка, а 14 серпня Ірині зателефонували і сказали, що був обстріл. Дружина довго не могла повірити в те, що її чоловік загинув: «Довгих 7 місяців нас не покидала надія, що він в полоні. Ми зверталися в усі інстанції. До всіх благодійних організацій, доки не пролунав дзвінок від «Чорного тюльпана», сказали, що знайшли тіло чоловіка». Та все ж їхня надія не згасала, доки не підтвердився останній тест ДНК.

Руденко Дмитро Миколайович загинув 12 серпня 2014 року поблизу Сніжного. 24-го листопада 2014 року рештки тіл були знайдені на полі бою пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») та привезені до м. Запоріжжя. Дмитра впізнали за тестом ДНК. Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сім’ї довго довелося звикати до нового життя без їх люблячого чоловіка і батька. Час іде - Ванюша знає тата лише по фото. Родина вдячна, що держава забезпечила їх власним житлом. На даний час Руденкам потрібні кошти на ремонт будинку і, звичайно, на діточок - постійно потрібно одягати та взувати, бо вони швидко ростуть.

 

РУДЕНКО ІРИНА ПЕТРІВНА (Райффайзен банк «Аваль») 4188370023879367

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?!


Джерело: Левый Берег - LB.UA

«Як знайшла сили все це витримати, я досі не розумію..»

«Як знайшла сили все це витримати, я досі не розумію..»

«Мій Богдан був Справжнім Чоловіком: сильним, хоробрим, турботливим. Захисником. За його спиною я була як за кам‘яною стіною. Я знала, що коли в мене чи в дітей, виникнуть якісь питання чи проблеми, він вирішить їх за лічені хвилини. Богдан дуже любив мене та дітей. Увесь свій вільний час приділяв сім’ї, а його так мало було - цього вільного часу» - згадує дружина загиблого Олена.

Познайомились Олена і Богдан на свято 8 березня. Спочатку зав’язалася дружба, а потім прийшло розуміння, що вже не можуть жити один без одного, що дві половинки нарешті зустрілися. Чоловік любив спорт і після служби завжди ходив у спортзал, займався важкою атлетикою. Бігав на річку купатися і літом і взимку. Старший син рівнявся на батька і теж ходив на річку. Вони і Олену з Богданчиком, молодшим, хотіли прилучити до цієї звички, та ми наполегливо опиралися.Не забував чоловік і про свою маму, яку сильно любив і поважав. Батько у нього помер дуже рано і мати виховувала чоловіка та його старшого брата сама. Вона навчила їх бути чесними, добрими та справедливими, готовими допомогти в будь-якій складній ситуації. Коли в Богдана загинув старший брат – він почав турбуватися про його родину, як про свою. «У чоловіка була мрія - дуже хотів усією сім’єю поїхати у гори. Хотів поставити нас усіх на лижи. Казав, що гори це чудово. Та не встиг…» - пригадує Олена.

Коли почалася війна у Богдана не було жодних вагань - їхати йому чи ні. Щоб родина не нервувалася зайвий раз - ніколи не розповідав про те, що робиться на війні. Під час розмов завжди підбадьорював дружину, запевняючи її, що все добре. Олена себе заспокоювала і переконувала, що не може ця клята війна забрати у неї чоловіка.

В ніч з 12 на 13 серпня 2014 року у Степанівці був бій. Багато хлопців з 30 -ї бригади загинули, багато зникли безвісти. «Свого коханого я шукала довгих шість з половиною місяців. То були 6,5 місяців пекла, коли всі інстанції пройдені і вже не знаєш, в які двері ще стукати, хто може допомогти. Кожен ранок розпочинався з телефонних дзвінків на гарячі лінії - Президента, центра СБУ, волонтерам – в надії на будь-яку інформацію. Це дуже важко і страшно згадувати. Все скінчилося після телефонного дзвінка про те, що є співпадіння по експертизі ДНК» - пригадує Олена Сахнюк.

Богдан Сахнюк зник безвісти в ніч на 13 серпня 2014 р. під час бою біля села Степанівка Шахтарського району Донецької області. Тіло загиблого знайдено пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") на місці загибелі 7-го вересня 2014 р. Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«Як знайшла сили все це витримати, я до цих пір не розумію. Напевно Бог допоміг та діти. Дякуючи їм я не збожеволіла. Намагаюся не зациклюватися на своїй болі, весь час перебуваю у русі, щоб погані думки не приходили. Зараз старший син навчається у військовому інституті, а молодший пішов у спорт і професійно займається волейболом» - говорить Олена.

Держава виплатила родині допомогу по втраті годувальника, також отримали земельну ділянку. Олена планує будувати власний будинок, де родина буде жити разом. Хлопці ростуть, потрібно належне харчування, одяг. Давайте разом допоможемо родині загиблого захисника.

 

САХНЮК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА (Райффайзен банк «Аваль») 4188370023751517

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?


Джерело: Левый Берег - LB.UA

ЗРОБЛЕНО

Все
Тут знаходяться родини, які зібрали необхідну кількість коштів на рік