31 серпня 2015

Справка переселенца: как получить и что она дает

В Украине уже насчитывается около 1,5 миллиона внутренне перемещенных лиц из Крыма и Донбасса — это те, кто официально зарегистрировался, на практике же их гораздо больше. Государство долго не могло выработать единую политику относительно социального обеспечения переселенцев, но с увеличением их числа проблему уже нельзя было не замечать. Вскоре Кабинет Министров Украины принял постановление и определил ежемесячную материальную помощь переселенцам: 884 гривны для нетрудоспособных и 442 гривны для трудоспособных граждан. Вместе с этим существуют и другие «льготы» для внутренне перемещенных, о которых пойдет речь в этой статье. 

Получить любую государственную помощь можно только после официальной регистрации — получения справки внутренне перемещенного лица. «ОстроВ» решил выяснить, как сегодня обстоят дела с оформлением этой справки, исчезли ли многочасовые очереди и бюрократические круги ада. 

Порядок оформления справки переселенца 

Порядок оформления и выдачи «справки переселенца», а точнее - справки о взятии на учет лица, которое переместилось с временно оккупированной территории Украины, районов проведения АТО или населенного пункта, расположенного на линии столкновения, определен Постановлением Кабинета Министров Украины № 509 от 01.10.2014 года. 

Согласно данного Порядка, для получения справки необходимо обратиться в Управление труда и социальной защиты населения по месту временного проживания переселенца

Из документов с собой необходимо иметь только паспорт гражданина Украины. Если он был утерян и еще не восстановлен — временное удостоверение, подтверждающее личность гражданина Украины, иностранца или лица без гражданства, которое выдает Государственная миграционная служба Украины. 

В управлении соцзащиты просят также предъявить учетную карточку налогоплательщика (идентификационный номер), хотя в постановлении Кабмина об этом ничего не сказано. 

Сведения о несовершеннолетних детях также вносятся в «Справку переселенца», поэтому если вместе со взрослыми членами семьи переселились и дети, необходимо взять с собой еще и их свидетельства о рождении. 

Лучше всего заранее сделать ксерокопии всех перечисленных документов и взять их с собой. 

Справка изготавливается в день подачи заявления. При ее оформлении необходимы следующие данные переселенца: 

- фамилия, имя и отчество;
- гражданство (подданство)
- дата и место рождения;
- пол;
- сведения о составе семьи, в том числе о несовершеннолетних, прибывших вместе с заявителем;
- сведения о зарегистрированном и фактическом местах проживания;
- адрес, по которому к лицу может осуществляться официальная переписка или вручение официальной корреспонденции, и контактный номер телефона;
- регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика при наличии информации (кроме физических лиц, которые в силу своих религиозных убеждений отказались от принятия регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика и сообщили об этом соответствующий орган государственной фискальной службы и имеют отметку в паспорте или которые не являются гражданами Украины);
- обстоятельства, повлекшие перемещение с временно оккупированной территории Украины, района проведения антитеррористической операции и населенных пунктов, расположенных на линии соприкосновения;
- наличие у любого из членов семьи во владении жилого помещения, расположенного на освобожденной территории Украины;
- сведения о месте работы и время, с которого лицо там работает;
- сведения о жилищных, социальных, медицинских, образовательных и других нуждах. 

Сама по себе справка переселенца не действительна без штампа Миграционной службы, которая должна зафиксировать фактическое место проживания переселенца. Поэтому в течение 10 дней после получения справки, необходимо сходить в Миграционную службу. Там потребуются паспорт, идентификационный код, справка переселенца плюс их копии. Адрес необходимого территориального отделения ГМС можно будет узнать в управлении соцзащиты при оформлении справки. 

Территориальное подразделение ГМС в трехдневный срок после сообщения переселенца о фактическом месте проживания проводит проверку приведенных в справке соответствующих сведений, проставляет в случае подтверждения таких сведений на обратной стороне справки отметку о регистрации места проживания лиц, указанных в справке. 

Территориальное подразделение ГМС с привлечением работников территориальных органов и подразделений МВД, представителей других органов исполнительной власти и органов местного самоуправления осуществляет ежемесячно выборочную проверку приведенных в справках сведений о фактическом месте проживания переселенцев (не менее 10 процентов общего количества таких лиц). 

По сути, представители Миграционной службы должны ходить по квартирам (фактическим адресам переселенцев), чтобы удостовериться, что человек там действительно проживает. 

В случае неподтверждения указанных сведений (например, вас не оказалось дома во время проверки) в однодневный срок сообщает об этом уполномоченному органу для принятия решения о снятии с учета переселенцев. 

Сделано это было для того, чтобы остановить так называемый «социальный туризм», когда жители оккупированных территорий ездили в освобожденную Украину, получали социальные выплаты (пенсии, например) и возвращались обратно. В последнее время многие из них просто передавали банковские карточки с пинкодами третьим лицам и те за небольшой процент снимали деньги в Украине и привозили их обратно. 

«ОстроВу» стал известен случай, когда переселенке из Севастополя прекратили выплачивать социальные выплаты после визита представителей Миграционной службы, которые не застали ее дома. 

«Мы переехали из Севастополя в Киев, зарегистрировались как внутренне перемещенные лица, оформили семье социальную помощь. Когда же пришли представители Миграционной службы, нас не оказалось дома. Они начали звонить соседям, а те, в свою очередь, сказали, что квартира сдается посуточно и постоянно там никто не проживает. В результате нам не пришел очередной транш социальной помощи. Нас это так возмутило, что какие-то копейки нам еще и отменили, что мы и не восстанавливали себе эту материальную помощь», - рассказала она. 

Вместе с этим сами представители ГМС (Печерского района города Киева) в неофициальной беседе говорят о том, что ходить по квартирам и проверять, живет там переселенец или нет, они не собираются. 

В общественной организации «Восток SOS» также отмечают, что по домам сотрудники ГМС ходят очень редко, но такие случаи бывают. 

После посещения Миграционной службы, где проставляется специальный штамп, справка переселенца готова. 

Далее для оформления социальной помощи необходимо открыть в любом отделении «Ощадбанка» расчетный счет (это происходит бесплатно) и получить банковскую карточку, после чего вернуться в Управление труда и социальной защиты, где уже заполняется новое заявление на получение помощи. 

Заявителю могут отказать в выдаче справки или продлении ее действия. Это может произойти в случае, если: 

- отсутствуют обстоятельства, которые повлекли перемещение лица с временно оккупированной территории, районов проведения АТО и населенных пунктов, расположенных на линии соприкосновения; 

- были утрачены или потеряны документы, которые удостоверяют личность и подтверждают гражданство Украины до их восстановления

В случае отказа в выдаче справки по требованию заявителя должен выдаваться специальный документ, который это подтверждает. 

Процесс получения справки на практике 

Для того, чтобы проверить, насколько система получения справки переселенца упрощена и доступна, корреспондент «ОстроВа» решил лично пройти эту процедуру. 

Итак, вторник, 18 августа 2015 года, 9.10 утра - Управление труда и социальной защиты Печерского района города Киева. Захожу — в холле уже сидит несколько бабушек с кипой бумажек в руках, смотрю на стенды в поисках информации о том, где оформляют справки переселенца. Ничего не нахожу. Заглядываю в ближайший кабинет, интересуюсь, где можно оформить справку. В ответ: «Вам в 24 кабинет». Нахожу этот кабинет, дергаю ручку — двери закрыты. Спустя минут 10 (на часах 9.20, то есть двадцать минут кабинет не работал) приходит девушка и приглашает сразу пройти. 

Сотрудница просит документы — паспорт и идентификационный номер, спрашивает, где жил в Донецке раньше (адрес, район), есть ли жилье на территории освобожденной Украины, получаю ли социальную помощь, официально ли трудоустроен. 

После этого еще минут 5 работает в компьютере, после чего печатает справку переселенца. Напоследок предупреждает, что справку необходимо обязательно подтвердить в Миграционной службе, что справка выдается на 6 месяцев и в случае смены моего фактического адреса проживания об этом нужно сообщить в управление соцзащиты и в ГМС. 

После этого направляет в 4 кабинет за чей-то подписью на справке. Там без очередей женщина средних лет, особо не глядя на содержание справки, расписывается и отправляет в 5 кабинет поставить печать. К счастью, и там все обошлось без очередей, печать поставили, и еще раз напомнили, что нужно идти в Миграционную службу за штампом. Назвали адрес: «улица Суворова 14/15». 

Хорошо, что у меня под рукой всегда есть смартфон, куда можно вбить нужный адрес и быстро сориентироваться, куда идти, а вот, что делать пенсионерам — вопрос открытый. Отделение Миграционной службы от Управления соцзащиты находится в 15 минутах ходьбы быстрым шагом. На входе очередь человек из 20 и табличка, что учреждение начинает работу только с 10-00. 

Пятнадцать минут ожидания под дверью и ты попадаешь в Печерское отделение Государственной Миграционной Службы Украины. Внутри возникает вопрос — куда идти. Обойдя все кабинета, я ни на одном не увидел таблички или надписи «для переселенцев» или что-то в этом роде. Спрашиваю у сотрудников — говорят в 3 кабинет. В самом дальнем конце узкого коридора нахожу нужный кабинет, где висит табличка: «Служебное помещение. Вход воспрещен». Возле двери стоит около 10 человек, из которых половина — женщины преклонного возраста. Возле кабинета стоит всего 1 (!!!) стул, остальным приходится ждать на ногах. Очередь движется медленно, всего пришлось простоять (а я был пятым) около 40 минут. 

Девушка, которая только что вышла из кабинета, по-дружески предупреждает очередь: готовьте 4 гривны на ксерокопии документов. Что примечательно, нигде об этом заранее не предупреждают, нигде об этом не написано, поэтому, если вы заранее не запаслись копиями паспорта, кода и справки переселенца, то готовьтесь заплатить 4 гривны. По информации «ОстроВа», еще несколько месяцев назад в этом же Печерском отделении ГМС просили 10 гривен за ксерокопию. Несмотря на то, что это кажется мелочью (что сейчас эти 4 гривны?), следует учесть, сколько людей ежедневно проходит и платит эти деньги, которые идут просто в карман сотрудников ГМС (никаких чеков, понятное дело, не выдают). 

В кабинете женщина сделала копии документов, попросила заполнить анкету с указанием фактического и официального адресов проживания, попросила расписаться, что-то напечатала на компьютере, после чего поставила штамп на обороте моей справки переселенца. Немного разговорившись, она сказала, что никто не будет приходить проверять мой фактический адрес проживания, так что можно не переживать. 

После этого, по словам сотрудников Управления труда и социальной защита Печерского района города Киева, мне нужно было вернуться к ним для оформления социальной помощи переселенца. Однако, в очереди в Миграционной службе, разговорившись с переселенцами, которые уже через это прошли, заверили, что сначала необходимо посетить «Ощадбанк» и открыть там счет. Так и я сделал, и как оказалось, не зря. 

Ближайшее отделение «Ощадбанка» оказалось в 20 минутах ходьбы от ГМС, хорошо, что снова под рукой был интернет и мобильная карта. Там во дворах по длинной очереди, состоящей преимущественно из пенсионеров, я нахожу отделение и понимаю, что эта очередь может «съесть» добрых полдня. Зайдя вовнутрь, я интересуюсь у сотрудницы банка, где можно открыть карточку, и та, к моему счастью, показывают на окно, где очереди нет. Девушка в окне дает заполнить небольшую анкету, просит паспорт и идентификационный номер и примерно через 20 минут выдает банковскую карту и отдельно расчетный счет. 

После этого снова возвращаюсь в Управление соцзащиты, нахожу необходимый кабинет, там очередь из 4 человек до меня, которая движется крайне медленно. Еще бы! Как оказалось, в этом кабинете занимаются оформлением всех социальных выплат, льгот и субсидий. В результате там мне дают заполнить еще одну анкету, записали мои данные и просто сказали... «Ждите». 

На мои вопросы о том, какая помощь мне полагается, сколько и когда ее ждать, ничего не ответили. Просто «ждите». Всё. 

Вся процедура оформления заняла 3 часа.  

Что дает справка переселенца  

«Обязательства оформлять «справку переселенца» нет», - говорит координатор юридического направления инициативы «Восток SOS» Александра Дворецкая. 

Однако, если переселенец является получателем, например, социальной помощи или пенсии, переоформление их на подконтрольной территории будет невозможно без получения статуса переселенца

Согласно Постановлению Кабинета Министров № 637 от 05.11.2014 получение такой справки является необходимым условием для возобновления выплаты на подконтрольной Украине территории всех видов социальной помощи: пенсии, помощь при рождении ребенка, регрессных выплат, выплат из Фонда социального страхования на случай временной утраты трудоспособности и так далее. 

Кроме того, «справка переселенца» часто является необходимой для получения определенных социальных услуг и льгот, таких, к примеру, как: прекращение предпринимательства по упрощенной процедуре и освобождение на определенный период от уплаты налогового долга; регистрация юридического лица или ФЛП; получение медицинских услуг, получение «карты киевлянина» в Киеве. 

К тому же, право на получение ежемесячной адресной помощи, иных видов специальной помощи переселенцам, в том числе гуманитарной, связано с получением статуса переселенца. 

Отдельным важным плюсом получения «справки переселенца» являются образовательные льготы для детей-переселенцев. В частности, для студентов это государственная помощь в виде: 

- полной или частичной оплаты обучения за счет средств государственного и местных бюджетов; 

- льготных долгосрочных кредитов для получения образования; 

- социальной стипендии; 

- бесплатного обеспечения учебниками; 

- бесплатного доступа к сети Интернет, систем баз данных в государственных и коммунальных учебных заведениях; 

- бесплатного проживания в общежитии. 

Стоит отметить, что закон вступил в силу еще 5 июля 2015 года, но работать он пока не начал, потому что закон предполагает, что порядок и условия предоставления государственной целевой поддержки будут разработаны в форме целевой программы от Кабинета Министров Украины, которую он должен был подготовить в течение месяца. 

Законом «Об обеспечении прав и свобод внутренне перемещенных лиц» определяются следующие гарантии для переселенцев (в случае получения соответствующей справки): 

1. Государство обязано обеспечить переселенцев бесплатным жильем сроком на 6 месяцев с момента взятия на учет, для многодетных семей, инвалидов, пожилых людей этот срок может быть продлен. От проживающих потребуется лишь оплата коммунальных услуг. 

2. Органы исполнительной власти при содействии Национального банка Украины должны обеспечить одноразовое выделение для внутренне перемещенных лиц долгосрочного льготного кредита (в том числе - ипотечного) на приобретение земельного участка и строительства или кредита на приобретение жилья. При этом ставка кредитования должна составлять не более учетной ставки Нацбанка. 

3. Переселенцам гарантируется содействие в перемещении их движимого имущества к своему новому месту проживания. Государство также гарантирует им бесплатный проезд любым видом общественного транспорта к своему брошенному месту жительства, если там исчезнут причины, которые побудили их к переезду. 

4. Переселенцы имеют право на оказание необходимой медицинской помощи в государственных и коммунальных заведениях здравоохранения, а также обеспечение лекарственными средствами в случаях и порядке, определенных законодательством. 

5. Теперь переселенцам станет гораздо проще устраивать детей в дошкольные и общеобразовательные учебные заведения. Хотя и раньше, проблем с этим было не больше, чем у местных жителей. 

6. За переселенцами закрепляется право на получение гуманитарной и благотворительной помощи. 

7. Студенты, которые учились на бюджетной основе в Крыму, Севастополе и на Донбассе, смогут продолжить бесплатное обучение в других учебных заведениях Украины. 

8. Закон гарантирует возможность упрощенной регистрации в центре занятости. При этом государство обязано содействовать в трудоустройстве внутренне перемещенных лиц, организовывать подготовку, переподготовку и повышение квалификации таких лиц. 

11. Закон гарантирует переселенцам бесплатное питание на период до получения ими статуса безработных или их трудоустройства, но не более 1 месяца. 

Для того, чтобы узнать подробности о получении тех или иных льгот можно позвонить на правительственную горячую линию: 0 800 507 309. 

Конечно, многие из этих норм кажутся невыполнимыми, но о своих правах переселенцам необходимо знать и в случае необходимости требовать их соблюдения. К сожалению, государство на сегодняшний день не может обеспечить внутренне перемещенным лицам социальную поддержку в полной мере, поэтому эту функцию выполняют волонтерские и общественные организации как украинские, так и международные. И они, как правило, предоставляя ту или иную помощь, не требуют справку переселенца.

Источник: http://www.ostro.org/general/society/articles/478889/

Помочь семьям солдат, погибших и пропавших без вести, защищая Украину
   Помочь семьям погибших и пропавших без вести в зоне АТО,помочь беженцам, переселенцам; помощь перемещенным лицам
  

Также читайте:

ВЕРХОВНА РАДА ЗВІЛЬНИЛА ВІД СУДОВОГО ЗБОРУ УЧАСНИКІВ АТО ТА ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ
Льготы УБД, или Что заслужили вернувшиеся с войны
ПІЛЬГИ НА МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО
УРЯД ДОЗВОЛИВ ПРИЙМАТИ НА ДЕРЖСЛУЖБУ ПОРАНЕНИХ УЧАСНИКІВ АТО БЕЗ КОНКУРСУ ТА СТАЖУВАННЯ
СПРАВКА ПЕРЕСЕЛЕНЦА: КАК ПОЛУЧИТЬ И ЧТО ОНА ДАЕТ
Переселенцы имеют право на бесплатное обеспечение техническими средствами реабилитации
Гарячі лінії Міністерства Оборони України
Гарячі лінії АТО
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ УЧАСНИКІВ АТО?
ПОСТАНОВА від 29 липня 2015 р. № 535 Про соціальний захист осіб, які отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості під час Євромайдану
ХТО ВВАЖАЄТЬСЯ УЧАСНИКОМ БОЙОВИХ ДІЙ ВІДПОВІДНО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ПОСВІДЧЕННЯ «ІНВАЛІДА ВІЙНИ»
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ЯКІ БРАЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ В АТО
ВИПЛАТИ СІМ'ЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗАГИБЛИХ В АТО
ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ САНАТОРНО-КУРОРТНИМ ЛІКУВАННЯМ (ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 31.03.2015 № 200)
УЧАСТНИКИ АТО ИМЕЮТ ПРАВО НА 13 ВИДОВ ЛЬГОТ

Ми у ЗМІ

Всі статті
"Боженька, віддай мені татка!"

"Боженька, віддай мені татка!"

Владислава виховувала мати. Батька він не знав. Рідний дядько, професійний військовий, приймав участь у вихованні племінника, тож і Владислав вирішив стати військовим.

У 2005 році до військової частини містечка Делятин, де працювала Надя, приїхав служити старший лейтенант-психолог Владислав Файфура. Ввечері, у місцевому барі, запросив дівчину на танець, став заходити в гості і познайомився з її двома донечками від 1 шлюбу. Дівчатка добре прийняли Владислава і раптом почали називати його татом. Згодом стали жити разом – однією сім’єю. Коли посаду, яку займав Владислав скоротили він почав їздити на заробітки закордон.

Одного разу, коли Владислав збирався на заробітки, запитав у мене, що мені привезти, я відповіла – "Привези мені те, що кожна жінка мріє носити до смерті". І коханий зрозумів мене - подарував обручку. Владислав хотів мати міцну сім’ю і мріяв про сина. Лише в червні 2012 року вони одружилися, а в 2013 році народився довгоочікуваний синочок - Дмитрик. "Коли розписувався, таким щасливим не був, як тоді, коли дізнався з УЗД що в нього буде син" - з посмішкою згадує дружина.

Чоловік все робив для своєї коханої, якій після пологів дуже важко було відновити здоров’я. Більшість турбот взяв на себе, варив каші, міняв памперси синові. Був ніжним, люблячим батьком. Готував, випікав власноруч смачний хліб. Дуже любив бувати на природі, ходити по гриби. Мріяв колись привести всю родину на чарівну галявинку, що знайшов у лісі, і чекав доки підросте синочок. Залюбки допомагав батькам своєї дружини, разом з ними копав колодязь.

"Ми були як дві половинки, що зійшлися разом" - так відчували вони одне одного. Одного разу я була на насосній станції, де працювала тоді. Падали сильні дощі і навкруги все було затоплено. Я опинилась ніби на острівку, вибратися звідти самій було не можливо. Поставила свічку і вже не очікувала на порятунок, як у дверне вічко побачила, що не зважаючи на перешкоди, велосипедом по бездоріжжю, до мене добирається Владислав. Він міцно обійняв і сказав - "З тобою більше нічого не станеться", - згадує Надя.

Мобілізували Владислава 9 квітня 2014 року. Тільки один раз потому він приїжджав додому. Це було 1 травня і тільки на одну ніч. Привіз синові м’яку іграшку Телепузика - тепер це наш талісман. Нічого дружині не розказав, а 8 травня його перевели в Миколаїв, далі на Одесу. Аж потім признався що їде до міста Луганська. Дуже просила берегти себе, хвилювалася. Він як міг заспокоював. Тільки коли вже знаходився у м. Щастя не зміг приховати, що дуже непроста і страшна ситуація.

16 червня чоловік сказав, що буде вночі чергувати на блокпості, і буде змога поспілкуватися. Вранці побачила смс, відправлене вночі: "Ти сама краща жінка на світі, яку я дуже кохаю". Стала телефонувати, бо хотіла почути голос коханого і подякувати за такі теплі слова, але він слухавку не брав. Того ж дня побачила в новинах, що загинули 10 буковинців. Мені подзвонила родичка Владислава Альона, і повідомила що з Владом погано. Що саме погано? – не могла зрозуміти я, відірвало руку, ногу? – допитувалася. "Немає твого Владислава…" відповіла вона. Він разом із побратимами на трьох БТР їхали на допомогу Айдарівцям, що потрапили у засідку. Хлопців врятували, але куля снайпера потрапила Владиславу у шию.

Коханого поряд немає, але його допомогу й досі відчуваю. Сниться постійно. Одного разу уві сні, присів поряд зі мною на ліжко, взяв за руку сказав: "Кохана, візьми себе в руки". На цвинтарі військові поставили йому пам’ятну стелу. Дімочка бачить зображення батька і не може зрозуміти, чому тато має літака і БТР, а досі не їде додому. Вдома вдивляється в татову фотографію і каже: "Татко я тебе дуже люблю! Боженька віддай мені татка!"


Держава надала родині Владислава 2 кімнатну квартиру у м. Івано-Франківськ. За допомогою коштів, що отримала по втраті годувальника, від платформи "Люди допомагають людям" та волонтерську допомогу зробила в тій квартирі ремонт.

Життя триває. Дімочка росте. Він ходить у дитсадок, та вже захоплюється вивченням комп’ютера.

Давайте разом підтримаємо родину загиблого в АТО Владислава Файфуру!

 

ФАЙФУРА НАДІЯ РОМАНІВНА 4188370021251783 (Райффайзен банк "Аваль")

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?


Джерело: «Обозреватель»

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради

«Діма був дуже привітною та життєрадісною людиною. З його уст ніколи не сходила посмішка. Всі навколо його поважали та любили - це була людина, на яку можна покластися в будь-який момент. Завжди допоможе і словом, і ділом», - так згадує про свого загиблого чоловіка дружина Ірина.

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради Діма був дуже привітною та життєрадісною людиною. З його уст ніколи не сходила посмішка. Всі навколо його поважали та любили - це була людина, на яку можна покластися в будь-який момент. Завжди допоможе і словом, і ділом», - так згадує про свого загиблого чоловіка дружина Ірина.

Дмитро та Ірина познайомилися у Вінниці. Дівчина працювала в кафе із найкращим другом Дмитра. Він же їх і познайомив. Дмитро працював музикантом у військовому оркестрі. Про ті часи Ірина згадує так: «на той час в мене вже був син від першого шлюбу, але він на це не звернув уваги. Завжди любив його та виховував як рідного. Згодом ми переїхали жити до Новограда-Волинського, звідки Діма родом». Там вже у закоханих народилася донька Даша та синочок Ванечка.

На вибір професії Дмитра вплинув дідусь, який був йому за батька, бо мати його ростила одна. Він був талановитим музикантом та відповідальним військовим. І ще Діма був чудовим батьком. Весь вільний час проводив з сім’єю.

8 березня 2014 року Дмитру прийшов наказ збирати речі і вони виїхали на навчання. На той час Ірина навіть не здогадувався, що на її сім’ю таке чекає. Якийсь час хлопці знаходилися на навчаннях, а потім їх відправили в зону АТО. Там через тиждень вони потрапили під ворожий обстріл, під час якого загинуло дуже багато наших військових. Їх потім ще довго шукали рідні.

«Так і ми шукали свого татуся довгих 7 місяців. І лише після впізнання тіла через ДНК ми змогли забрати додому та поховати рештки тіла», - ледве стримуючи сльози говорить жінка.

Всього за місяць до трагедії Дмитро приїздив до дому на день народження свого сина. Йому саме виповнився 1 рік і він почав робити перші кроки, але батько зміг провести з сином лише 7 днів – потрібно було повертатися на війну. Ірина згадує, що на початку серпня спілкуватися вони почали зовсім мало - пару слів вранці та пару ввечері. А згодом чоловік сказав, що зовсім не зможе зателефонувати, бо телефони в усіх розрядилися. Залишився один. На всіх. Від Дмитра два вечора не було дзвінка, а 14 серпня Ірині зателефонували і сказали, що був обстріл. Дружина довго не могла повірити в те, що її чоловік загинув: «Довгих 7 місяців нас не покидала надія, що він в полоні. Ми зверталися в усі інстанції. До всіх благодійних організацій, доки не пролунав дзвінок від «Чорного тюльпана», сказали, що знайшли тіло чоловіка». Та все ж їхня надія не згасала, доки не підтвердився останній тест ДНК.

Руденко Дмитро Миколайович загинув 12 серпня 2014 року поблизу Сніжного. 24-го листопада 2014 року рештки тіл були знайдені на полі бою пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») та привезені до м. Запоріжжя. Дмитра впізнали за тестом ДНК. Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сім’ї довго довелося звикати до нового життя без їх люблячого чоловіка і батька. Час іде - Ванюша знає тата лише по фото. Родина вдячна, що держава забезпечила їх власним житлом. На даний час Руденкам потрібні кошти на ремонт будинку і, звичайно, на діточок - постійно потрібно одягати та взувати, бо вони швидко ростуть.

 

РУДЕНКО ІРИНА ПЕТРІВНА (Райффайзен банк «Аваль») 4188370023879367

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?!


Джерело: Левый Берег - LB.UA

«Як знайшла сили все це витримати, я досі не розумію..»

«Як знайшла сили все це витримати, я досі не розумію..»

«Мій Богдан був Справжнім Чоловіком: сильним, хоробрим, турботливим. Захисником. За його спиною я була як за кам‘яною стіною. Я знала, що коли в мене чи в дітей, виникнуть якісь питання чи проблеми, він вирішить їх за лічені хвилини. Богдан дуже любив мене та дітей. Увесь свій вільний час приділяв сім’ї, а його так мало було - цього вільного часу» - згадує дружина загиблого Олена.

Познайомились Олена і Богдан на свято 8 березня. Спочатку зав’язалася дружба, а потім прийшло розуміння, що вже не можуть жити один без одного, що дві половинки нарешті зустрілися. Чоловік любив спорт і після служби завжди ходив у спортзал, займався важкою атлетикою. Бігав на річку купатися і літом і взимку. Старший син рівнявся на батька і теж ходив на річку. Вони і Олену з Богданчиком, молодшим, хотіли прилучити до цієї звички, та ми наполегливо опиралися.Не забував чоловік і про свою маму, яку сильно любив і поважав. Батько у нього помер дуже рано і мати виховувала чоловіка та його старшого брата сама. Вона навчила їх бути чесними, добрими та справедливими, готовими допомогти в будь-якій складній ситуації. Коли в Богдана загинув старший брат – він почав турбуватися про його родину, як про свою. «У чоловіка була мрія - дуже хотів усією сім’єю поїхати у гори. Хотів поставити нас усіх на лижи. Казав, що гори це чудово. Та не встиг…» - пригадує Олена.

Коли почалася війна у Богдана не було жодних вагань - їхати йому чи ні. Щоб родина не нервувалася зайвий раз - ніколи не розповідав про те, що робиться на війні. Під час розмов завжди підбадьорював дружину, запевняючи її, що все добре. Олена себе заспокоювала і переконувала, що не може ця клята війна забрати у неї чоловіка.

В ніч з 12 на 13 серпня 2014 року у Степанівці був бій. Багато хлопців з 30 -ї бригади загинули, багато зникли безвісти. «Свого коханого я шукала довгих шість з половиною місяців. То були 6,5 місяців пекла, коли всі інстанції пройдені і вже не знаєш, в які двері ще стукати, хто може допомогти. Кожен ранок розпочинався з телефонних дзвінків на гарячі лінії - Президента, центра СБУ, волонтерам – в надії на будь-яку інформацію. Це дуже важко і страшно згадувати. Все скінчилося після телефонного дзвінка про те, що є співпадіння по експертизі ДНК» - пригадує Олена Сахнюк.

Богдан Сахнюк зник безвісти в ніч на 13 серпня 2014 р. під час бою біля села Степанівка Шахтарського району Донецької області. Тіло загиблого знайдено пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") на місці загибелі 7-го вересня 2014 р. Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«Як знайшла сили все це витримати, я до цих пір не розумію. Напевно Бог допоміг та діти. Дякуючи їм я не збожеволіла. Намагаюся не зациклюватися на своїй болі, весь час перебуваю у русі, щоб погані думки не приходили. Зараз старший син навчається у військовому інституті, а молодший пішов у спорт і професійно займається волейболом» - говорить Олена.

Держава виплатила родині допомогу по втраті годувальника, також отримали земельну ділянку. Олена планує будувати власний будинок, де родина буде жити разом. Хлопці ростуть, потрібно належне харчування, одяг. Давайте разом допоможемо родині загиблого захисника.

 

САХНЮК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА (Райффайзен банк «Аваль») 4188370023751517

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?


Джерело: Левый Берег - LB.UA

ЗРОБЛЕНО

Все
Тут знаходяться родини, які зібрали необхідну кількість коштів на рік