18 липня 2016

Що учасники АТО та родини загиблих можуть отримати за державний кошт

З Олександрою Тарасовою, начальником управління Мінсоцполітики поговоримо про те, яку державну допомогу можуть отримати ветерани АТО з інвалідністю та родини загиблих 

Тетяна Трощинська: Скільки на сьогоднішній день людей є учасниками бойових дій в АТО, якими опікується Мінсоцполітики?

Олександра Тарасова: Приблизно 237 тисяч учасників АТО отримали статус учасника бойових дій в АТО, більше 6000 — членів сімей загиблих, та більше 3000 чоловік отримали інвалідність внаслідок поранені і контузій. Але багато є тих, хто був поранений в 2014-2015 роках, і вони ще лікуються, тобто знаходяться в статусі військовослужбовця, а не інваліда війни. Таких поранених в нас до 15 000.

Василь Шандро: Наскільки забюрократизована ця система отримання статусу інваліда війни? Адже є випадки, що люди без кінцівок мають кожного року проходити комісію.

Олександра Тарасова: Так, є певні процедури. Медико-санітарна експертна комісія (МСЕК), яка влаштовує ці оглядини, підпорядковується Міністерству охорони здоров’я, а встановлює ці статуси вже Мінсоцполітики. Тому на перетині двох міністерств можливо з’являється затягування процедур отримання інвалідності.

З пораненими все просто — вони при виписці зі служби проходять військово-лікувальну комісію (ВЛК), вона пов’язує втрату здоров’я з участю в АТО.

Стосовно цивільних осіб, які воюють добровольцями, є певні проблеми стосовно причетності їх до бойових дій, їм досі не дають статусу інвалідів війни, тому що МСЕК не прописує причину і зв’язок загального захворювання, а в них немає довідки ВЛК.

Тому ми зараз змінюємо постанову 1317 для того, щоб МСЕК прописував причинний зв’язок — участь в АТО для добровольців. Скоро наші добровольці отримають статус інваліда війни.

Василь Шандро: Наскільки держава здатна вже зараз задовольнити потреби людей, яким потрібна реабілітація?

Олександра Тарасова: На сьогоднішній день багато чого зроблено, але це все — крапля в морі. В нас сьогодні реабілітація проходить в колишніх шпиталях ветеранів війни, які більш зорієнтовані на реабілітацію. Ми закупили виключно реабілітаційне обладнання для таких центрів: для Нацгвардії в «Санжари», у Львів у військовий шпиталь, також додатково будуть створені послуги реабілітації в Центрі реабілітації інвалідів у Києві й у Львові. Ми плануємо зробити мультимедійний підхід: навчальна, медична і психологічна реабілітації.

Наш протезувальний Харківський завод також працює, активно допомагає отримати протези, і хлопці дійсно стають на ноги.

Тетяна Трощинська: Як Мінсоцполітики контролює виділені кошти на реабілітацію, адже на початку липня надійшла інформація від СБУ, які викрили механізм розкрадання грошей, виділених на психологічну реабілітацію бійців АТО, і йшлося про 12 мільйонів за 2015-2016 роки.

Олександра Тарасова: У міністерства контрольних функцій дуже мало. Ми можемо рекомендувати на етапі створення реабілітації, ми можемо написати перевірочного листа, але ми не можемо поїхати та зробити перевірку, для цього є відповідні органи.

Якщо ми говоримо про психологічну реабілітацію, то в 2015 році Державна служба ветеранів проводила тендер, який виграли 10 закладів санаторно-курортного типу, які по факту в штатному розкладі мали одного-двох психологів, і 2 громадські організації, які надавали відповідні послуги психологічної реабілітації за своїми проектами.

Претензій більше до надавачів послуг, а не до тих, хто проводив тендер. Тобто можна сказати, що психологічної реабілітації в тих закладах не було, був просто відпочинок та санітарно-курортне лікування, адже на місті елементарно не вистачало фахівців. А відпочинок і психологічна реабілітація — це зовсім різні речі.

Тетяна Трощинська: В нас зараз недоступна психологічна реабілітація?

Олександра Тарасова: Мало кому доступна. В нас є лише декілька реабілітаційних центрів, де дійсно фахово надають психологічну допомогу.

Василь Шандро: Лікування і протезування є платними?

Олександра Тарасова: Протезування є безкоштовним, учасники АТО отримують протези за рахунок держави. Але в нас є проблема з кадрами — нам не вистачає фахових протезистів, і ми зараз замовляємо по проекту НАТО хоч одного, але дійсно фахового протезиста.

Тетяна Трощинська: Що пропонує державний бюджет інвалідам і учасникам АТО? На що держава виділяє кошти?

Олександра Тарасова: Перше — це санітарно-курортне лікування, на які вже проведено тендери, і це лікування надають 13 установ в країні. Відпочинок — 18 діб для демобілізованих бійців, але діючі військовослужбовці туди не попадають.

Друге — психологічну реабілітацію на 14 днів.

Третє — програма соціальної адаптації для учасників АТО, яка передбачає професійне навчання або перекваліфікацію. Попитом користуються водійські курси, курси слюсарів-зварювальників, ІТ-курси.

Тетяна Трощинська: На що мають право за державний кошт родини загиблих?

Олександра Тарасова: Родини загиблих та інваліди війни в нас отримують житло. Минулого року за бюджетною програмою було закуплено 640 квартир для членів родин загиблих та інвалідів війни.

Ще закладено 150 млн для протезування за кордоном на виключно верхні кінцівки, які називаються «біонічні руки». Вони є дуже дорогими, і ними потрібно довгенько вчитись користуватись.

Василь Шандро: Чи мають добровольці якийсь соціальний захист від держави?

Олександра Тарасова: Добровольці, які увійшли згодом у склад підрозділів МВС, СБУ або МО, отримують статус УБД, ті добровольці, які не увійшли в склад цих формувань, цього статусу не отримають. Але, як я вже наголошувала, статус інваліда війни в них буде.

Джерело: Громадське Радіо

МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА РОДИНАМ ЗАГИБЛИХ В АТО ТА ПІД ЧАС МАЙДАНУ
Статус участника боевых действий (УБД). Получение, рекомендации, контакты, помощь
Грошові виплати при демобілізації 2016 військовослужбовцям ЗСУ
Які податкові пільги передбачено для учасників АТО
ПІЛЬГИ ТА ВИПЛАТИ ЧЛЕНАМ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
ОТРИМАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ (УБД). КОНТАКТНІ ДАНІ ВІДОМЧИХ КОМІСІЙ
ПРАВА УЧАСНИКІВ АТО. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «ПІЛЬГИ, ГАРАНТІЇ ТА ПРАВА УЧАСНИКІВ АТО»
ПРО СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ: ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІНИ ДО СТАТТІ 10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ, ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ» ЩОДО ПОСИЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТ
ОТРИМАННЯ ОДНОРАЗОВОЇ ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ У РАЗІ ЗАГИБЕЛІ, КАЛІЦТВА АБО ІНВАЛІДНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ, ЧИЯ ЧЕРГА ОТРИМАТИ ЖИТЛО, МАЄ ПРАВО ОТРИМАТИ ВЗАМІН ЖИТЛА ГРОШОВУ КОМПЕНСАЦІЮ
ЧЛЕНИ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ БІЙЦІВ ОТРИМАЮТЬ СТАТУС УЧАСНИКІВ ВІЙНИ
ПОСТАНОВА ВІД 8 ВЕРЕСНЯ 2015 Р. № 685 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ НАДАННЯ СТАТУСУ ІНВАЛІДА ВІЙНИ ОСОБАМ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ІНВАЛІДНІСТЬ ВНАСЛІДОК ПОРАНЕННЯ, КОНТУЗІЇ АБО КАЛІЦТВА, ОДЕРЖАНИХ ПІД ЧАС АТО
ЛЬГОТЫ УБД, ИЛИ ЧТО ЗАСЛУЖИЛИ ВЕРНУВШИЕСЯ С ВОЙНЫ
Пільги учасникам АТО на медичне обслуговування
Ветерани війни: Порядок отримання посвідчення «Інваліда війни»
ВЕРХОВНА РАДА ЗВІЛЬНИЛА ВІД СУДОВОГО ЗБОРУ УЧАСНИКІВ АТО ТА ЧЛЕНІВ СІМЕЙ ЗАГИБЛИХ
ХТО ВВАЖАЄТЬСЯ УЧАСНИКОМ БОЙОВИХ ДІЙ (УБД) ВІДПОВІДНО УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
УБД. ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ НАДАННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ (УБД) ДІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ, ЯКІ БРАЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ В АТО
ВИПЛАТИ СІМ'ЯМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗАГИБЛИХ В АТО

Ми у ЗМІ

Всі статті
Підприємства АВЛУ висловлюють вдячність платформі «Люди допомагають людям» за плідну співпрацю у 2016 році

Підприємства АВЛУ висловлюють вдячність платформі «Люди допомагають людям» за плідну співпрацю у 2016 році

В рамках програм корпоративної соціальної відповідальності підприємства – члени Асоціації «Виробники ліків України», зокрема ПАТ «Фармак», ТДВ «Інтерхім» та ТОВ «Юрія-Фарм» активно співпрацюють з міжнародною благодійною платформою «Люди допомагають людям», що проводить систематичну роботу по збору коштів на підтримку родин, члени яких загинули під час Антитерористичної операції на Сході України.

Підприємства висловлюють вдячність колективу організації за створену можливість гідного виконання соціальної місії підприємств та програм соціальної відповідальності, а також за особисте милосердя і самовідданість, які кожен з членів проекту проявляє в тяжкі часи випробувань.

Завдяки роботі платформи «Люди допомагають людям» за 2 роки вдалося зібрати 4 млн. 611 тис. гривень. Майже 1 млн. гривень – це перекази від приватних осіб. 3 млн. гривень – перекази від представників бізнесу. Наразі під опікою організації перебувають 280 сімей.

«Люди допомагають людям» – це благодійна міжнародна платформа прямої адресної допомоги сім’ям загиблих під час Революції Гідності та бойових дій на сході країни. Координаційна рада платформи складається з дружин загиблих воїнів АТО - Ірини Міхнюк, Еліни Галви, Олени Гуменюк.


Джерело: Сайт АВЛУ
"Мамусю, нам треба жити. Тато за нами спостерігає з неба, і каже, що треба посміхатись, йому це подобається, давай не будемо його засмучувати"

"Мамусю, нам треба жити. Тато за нами спостерігає з неба, і каже, що треба посміхатись, йому це подобається, давай не будемо його засмучувати"

Віталій і Світлана Гончаруки завжди були нерозлучні. Після весілля, жінка, аби бути ближчим до коханого, також вступила на службу до війська. Військове життя спочатку занесло молоду родину до Одещини, а потім, їх полк було переведено до Донецька, де, пліч-о-пліч, вони служили вісім років, до моменту початку війни.

"Він був щирою і дуже доброю людиною. Завжди усміхнений та веселий. Ніколи не тримав зла на людей, які могли його образити. У Віталія були з усіма добрі стосунки, його поважали і любили за його добре серце. Нікому не відмовляв у допомозі. Часто дарував подарунки і квіти. Не вистачає його турботи, піклування", - з сумом розповідає про свого загиблого чоловіка його дружина Світлана.

Майбутнє подружжя познайомилось у селі Олексіївка, на Одещині. Віталій, після закінчення військового інституту, приїхав сюди на службу, а Світлана, у той час, приїхала до своєї сестри. Так вони і зустрілися. "Це була любов із першого погляду. Він був високим, добрим і веселим хлопцем. Через декілька побачень він запропонував мені вийти за нього заміж", - розповідає Світлана Гончарук.

Незабаром, у подружжя народився син, якого назвали Владиславом. "Віталій дуже зрадів появі дитини. Завжди і всьому мені допомагав: бавив, купав, а вночі вставав, як дитина вередувала, співав колискові, заспокоював. Потім, водив Владика до дитячого садочка, а коли синок пішов до школи, робив разом з ним домашні завдання. Любив купляти різноманітні смаколики і подарунки", - говорить дружина загиблого.

Родина Гончаруків жила в любові, злагоді і великому коханні. Світлана каже, що Віталій був справжнім ідеалом: "Куди не піду, завжди згадую про нього. Думаю над тим, як не вистачає його тепла, обіймів. Ми завжди підтримували одне одного. Як чоловік, він мене носив на руках".

З початком бойових дій на Сході країни, Світлана, разом з Віталієм, стали на захист країни. "Довелось бути на першій позиції, в самісінькому пеклі, коли все починалось. ДНРівці просили, аби ми перейшли на їх сторону. Але ми лишились вірні присязі і навіть не думали про зраду. Продовжували захищатись, хоча мали лише декілька пістолетів і автоматів. Вся техніка була вивезена з частини, на випадок, якщо Донецьк окупують", - згадує перші дні війни Світлана Гончарук.

Мужня жінка більше півроку знаходилась поряд із Віталієм, а потім, всіх жінок було евакуйовано на Черкащину. Тоді Світлана підтримувала чоловіка лише спілкуючись із ним телефоном. Вона пригадує, що за місяць до трагічного випадку, її не покидали тривожні думки та снились погані сни. "Увесь час здавалося, що Віталік від мене ніби віддаляється, я відчувала, що щось трапиться недобре. Постійно плакала і благала його приїхати, хоч на день", - згадує дружина загиблого.

Віталій приїхав на день у відрядження. Тоді ж він востаннє побачив свою родину. " А вже через декілька днів, я прийшла на роботу, у частину, і мене покликав командир до свого кабінету та повідомив страшну новину, про те, що Віталія більше немає. Я відмовлялася вірити. Але, на жаль, доля і реальність виявилась проти моїх бажань і віри", - розповідає, ледве стримуючи сльози, Світлана.

Жінка каже, що син Владислав дуже боляче сприйняв новину про смерть батька. Але для себе він вирішив, що тато досі перебуває у відрядженні і просто не може повернутися і зателефонувати нам. "Часто мене заспокоює і каже, що нам треба жити, і що тато за нами спостерігає з неба, і каже, що треба посміхатись, адже йому це подобається і давай не будемо його засмучувати. Так і живемо. Дуже вдячна синові за підтримку", - говорить Світлана

Після смерті коханого чоловіка та люблячого батька, родина загиблого героя АТО Віталія Гончарука: Світлана та 13-річний син Владислав, переїхали в інше місто. Їм дуже важко вчитись жити далі, після втрати. Держава допомогла родині, виплативши компенсацію, а нині, Світлана та син Владислав чекають на квартиру, а поки ж живуть в орендованому помешканні. Владислав ходить до школи, а Світлана продовжує нести службу радіотелеграфістом полку зв’язку ЗСУ. Їм будуть потрібні кошти на ремонт майбутнього житла. Давайте разом допоможемо родині загиблого в АТО Віталія Гончарука.

ГОНЧАРУК СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА SVITLANA HONCHARUK 4188370027508467 (Райффайзен банк "Аваль")
https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/375 

Джерело: http://obozrevatel.com/blogs/31942-mamusyu-nam-treba-zhiti--tato-za-nami-sposterigae-z-neba-i-kazhe-scho-treba-posmihatis-jomu-tse-podobaetsya-davaj-ne-budemo-jogo-zasmuchuvati.htm 

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

«Олег помер у шпиталі, в мене на очах… Доньці я сказала, що її татко став зірочкою і тепер світитиме нам з неба…» - Катерина Єрмак про свого чоловіка загиблого учасника АТО Олега Єрмака

«Олег помер у шпиталі, в мене на очах… Доньці я сказала, що її татко став зірочкою і тепер світитиме нам з неба…» - Катерина Єрмак про свого чоловіка загиблого учасника АТО Олега Єрмака

«Олег був життєрадісним та справедливим, завжди у всьому підтримував і допомагав. Дуже цінував друзів. Поважав підлеглих. У будь якій ситуації лишався розсудливим і мав чудове почуття гумору. Він був справжнім офіцером, чоловіком та батьком», - перше, що розповідає про свого загиблого чоловіка, учасника АТО, майора 30-ої окремої механізованої бригади Олега Єрмака його дружина Катерина.

 

 

Майбутнє подружжя познайомились один з одним у кафе, в якому відпочивали. Олег запросив молоду дівчину до танцю, потім - розговорились і зрозуміли, що створені одне для одного. Жінка каже, що тоді і вирішили, що хочуть прожити життя разом. «Олег багато розповідав про свою роботу (він здійснив свою дитячу мрію і став професійним військовим, з таким захоплення і харизмою), що в нього важко було не закохатися. Завжди посміхався і шуткував. Робив сюрпризи. Телефонував декілька разів на день і нам завжди було про що поговорити», - говорить Катерина Єрмак. 

Незабаром, після одруження, молода сім’я раділа народженню донечки Надії. «Коли Олег дізнався, що я вагітна, одразу сказав, що народжувати будемо разом. Він був зі мною поряд, допомагав і підтримував. Так трапилось, що після народження доньки, я захворіла. І Олег, фактично, перебрав всі обов’язки піклування і про мене і про Надійку на себе», - згадує дружина загиблого. Жінка розповідає, що її чоловік багато часу проводив на роботі, а весь вільний час присвячував їй та дитинці.

«Ми любили ходити на природу, їздити до батьків, вдома майже ніколи не сиділи. Професія чоловіка змушувала вести активний стиль життя. Він любив спорт, з друзями грав у футбол. А нашу донечку навчив плавати, це була її мрія. Також прищепив їй любов до природи. Вони разом підгодовували пташок зимою. А ще, Надійка дуже любить коней. Це теж в неї від татка», - розповідає дружина Олега Єрмака.

З початком бойових дій на Сході країні, Олег Єрмак дуже переживав за майбутнє країни та свою родину. Чоловік розумів, що війна неминуча, і його обов’язок - виконати свій борг перед Батьківщиною і захистити свій край та сім’ю. Разом із своїм з’єднанням Олег Єрмак відправився у зону АТО практично з перших днів. Додому чоловік телефонував, коли випадала нагода. Катерина каже, що практично не розповідав, що йому довелося пережити: «Я постійно дуже переживала, адже в 30-ій бригаді було багато загиблих. Але Олег просив не хвилюватись і обіцяв, що все буде добре».

Востаннє Катерина та Надійка бачили свого чоловіка та татка за два тижні до його загибелі. «Він вирішив зробити нам сюрприз і вночі постукав у двері. А я, спросоння, одразу й не зрозуміла, що він приїхав у відпустку. Ми тоді багато говорили, будували плани на майбутнє, він гуляв і грався з донечкою. А коли проводили його назад, на війну, серце не покидали тривожні відчуття. Олег ще попросив не плакати і сказав, що скоро приїде», - розповідає дружина загиблого. А за декілька днів пролунав дзвоник від товариша Олега, який сповістив Катерині трагічну новину – чоловіка було поранено під час виконання бойового завдання в Артемівську і зараз він у реанімації. Жінка чимдуж старалась встигнути побачити коханого. Миттю, вона зібралась і вирушила у дорогу, а коли увійшла до лікарняної палати - Олег помер. «Він загинув у мене на очах. Я до останнього сподівалась, що лікарі його врятують. Але дива не сталося», - ледь стримуючі сльози промовляє Катерина Єрмак.

Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Олег Єрмак нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Катерина Єрмак говорить, що донька Надійка дуже болісно сприйняла звістку про смерть татка. Перші півроку дівчинка щодня плакала. «Я їй сказала, що татко став зірочкою і тепер світитиме нам з неба», - каже дружина загиблого. Зараз 6-річна Надійка вже ходить до школи, але їй все ще важко усвідомлювати і дивитись на інших діток, яких забирають татусі, а в неї лишилась тільки мама.

Держава допомогла родині загиблого в АТО Олега Єрмака, виплативши компенсацію. Власного житла у родини ще немає (перебувають на черзі), вони змушені його винаймати. Дитина швидко росте, на весну потрібен новий одяг та взуття. А ще, Надійка мріє про ролики і велосипед. Давайте разом допоможемо доньці загиблого героя АТО Олега Єрмака.

Допомогти родині загиблого учасника бойових дій в зоні АТО на Добасі можна перейшовши за посиланням https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/372 або за реквізитами нижче:

ЄРМАК КАТЕРИНА ПАВЛІВНА KATERYNA YERMAK 4188370027445082 (Райффайзен банк «Аваль»)

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?

Джерело: Лівий Берег

ЗРОБЛЕНО

Все
Тут знаходяться родини, які зібрали необхідну кількість коштів на рік