Матеріальна допомога родині загиблого
22 квітня 2015

Дружина загиблого Олена і донечка

Вдома на нього так чекали дружина і донечка. Вони досі згадують, як ходили збирати гриби, рибалити, купатися. Найбільше радів таким подорожам улюбленець родини – пекінес Даня, який розумів не те що слово, а кожен погляд господаря. Микола цінував сім’ю понад усе, був поряд при будь-якій нагоді. На військовій службі комбат так само по-батьківськи ставився до своїх підлеглих.

Фото сім'ї

СІМ'Я

Олена з донечкою втратили найдорожчого в їхньому житті чоловіка, який був зразком відданого боргу офіцера, їхньою опорою. Власного житла родина не має.

Учасник АТО

Жук Микола Вікторович

ЗСУ
Закарпатська область
128-а окрема гірсько-піхотна бригада
37 років
10.09.1977 - 25.01.2015
с. Новогригорівка Донецької області
Приклад батька надихнув Миколу - він теж став військовим. Відданість Вітчизні, чесність та професіоналізм вважав головними якостями офіцера. Перебуваючи з 01.09.2014 р. в зоні АТО, став для 62 підлеглих вимогливим наставником і турботливим батьком. Відмовлявся від відпустки: «Як я поїду на відпочинок, коли ще не всі мої солдати побували вдома? Я не зможу потім дивитися їм у вічі». 25 січня 2015 року його автомобіль підірвався на фугасі під час виконання спецзавдання.

Другие