Матеріальна допомога родині загиблого
2 грудня 2015

Допомога родині Юрія Тарасенка, загиблого в АТО: мати Галина Миколаївна, дружина Ольга і четверо дітей (16, 13, 8 і 7 років)


Фото сім'ї

СІМ'Я

Знайомство подружньої пари відбулося на базарі, де обоє працювали. Був 1997 рік, багато хто тоді полишив роботу за спеціальністю, щоб вижити. Юрій любив працювати на землі: вирощувати, збирати урожай. Тому й вирішили побудувати хату, завести господарство. Розповідаючи про родину, Ольга говорить, що вона була у них «неправильною»: спочатку з’явилися діти (три синочка і довгоочікувана лапочка-дочка), потім будинок, і лише перед самою відправкою в АТО Юрій посадив дерево. Родинним захопленням був туризм, причому діти залучалися до цього з двох років. Зазвичай на вихідні вибиралися на Дніпро, влітку – в Крим та на Закарпаття. В таких умовах гартувався характер, слово батька було законом. Коли Юрій приїхав у відпустку з АТО, дітлахи не відходили від нього. Остання розмова Ольги з чоловіком відбулася 3 вересня 2014 року о 23.00. Говорили довго, Юрій обіцяв приїхати набагато раніше, ніж було заплановано, бо їхню частину вже виводили звідти. Але не приїхав – привезли… Тепер Ольга піклується про дітей і свекруху. Старший син поступив в військовий коледж, у середнього – астма, йому необхідне щорічне оздоровлення в санаторії. Менший – всезнайка, багато читає і розмірковує про життя. А маленька Ніка любить малювати та ліпити з пластиліну. Мати Юрія сліпа, погано чує, їй потрібен слуховий апарат найпростішої конструкції без перемикача, з однією кнопкою. Сім’ї необхідна допомога в завершенні благоустрою будинка та подвір’я.

Учасник АТО

Тарасенко Юрій Геннадійович

ЗСУ
Черкаська область
79-а окрема аеромобільна бригада
39 років
29.10.1974 - 04.09.2014
загинув біля Маріуполя в Донецькій області
Юрій завжди сміливо і вперто йшов до мети: в 14 років вже стрибав з парашутом, в армії був десантником, все життя займався спортом. І дітей виховував в військовому дусі: «Воїн не спить – він дрімає» - на подібних гаслах зростала малеча. Перед тим, як іти в АТО, схуд на 30 кілограмів, щоб бути в формі. Переживав за країну, починаючи з Майдану, а після загарбання Криму заявив про готовність боронити Україну. Вчинив скандал у військкоматі, бо його не було у списках, і домігся свого. З екіпіруванням допомогли волонтери, і в червні 2014 року пішов в АТО, служив зенітчиком. В серпні на тиждень приїздив у відпустку. 4 вересня його колона потрапила у засідку, Юрій загинув поблизу Маріуполя. Без батька залишилися четверо дітей.

Другие

Допомога Тарасу, синові Анатолія Чупилка, загиблого учасника АТО

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога Дмитру, сину Максима Харченка, загиблого учасника АТО

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 12 000 грн.