Матеріальна допомога родині загиблого
8 грудня 2015

Допомога сім'ї Сергія Рокіцького, 24-а окрема механізована бригада: батьки загиблого Галина Володимирівна і Дмитро Іванович


Фото сім'ї

СІМ'Я

У цій родині на першому місці було вміння самовіддано працювати: Галина Володимирівна – фельдшер за фахом - опікувалася здоров’ям односельців, Дмитро Іванович на млині перетворював золоту українську пшеницю на борошно, а їхній єдиний син Сергій встигав і в школі гарно вчитися, і допомагати по господарству. А після того, як у батька почалися проблеми з серцем, турботливо взяв на себе всю важку роботу. Батьки жили його успіхами у спорті та навчанні, пишалися, коли син обрав матір за приклад і вирішив стати лікарем. Пам’ятними подіями стали його одруження та народження онуки. Так як Сергій був військовим лікарем, то вже з березня 2014 року перебував на передовій, очолював госпітальне відділення. Рідні нічого про це не знали - він оберігав їхній душевний спокій. Звістка про його загибель позбавила батьків сенсу життя. Тільки зустрічі з онукою є тією тоненькою ниточкою, яка нагадує їм, що таке радість. Особливої турботи та уваги від місцевої влади і оточуючих ця літня пара не відчуває. Мати та батько, які вкладали у сина все, аби він став достойним сином і громадянином, вже другий рік лікуються. У батька стався мікроінфаркт. Мама через кожні декілька місяців змушена лягати в лікарню. Батькам потрібні кошти на лікування. А також - на гідне житло. До цього часу вони живуть у глиняній хатині.

Учасник АТО

Рокіцький Сергій Дмитрович

ЗСУ
Хмельницька область
24-а окрема механізована бригада
33 роки
08.09.1980 – 24.07.2014
загинув у Лисичанську Луганської області
Він зростав добрим і дуже домашнім. Гарно вчився, займався волейболом. А ще майстрував з дерева різні речі, бо любив робити подарунки рідним та друзям.
Скрупульозно вивчав медицину, служив лікарем - ординатором, начальником медпункту у військовій частині.
З весни 2014 року був серед тих, хто став на захист держави. Вірний клятві Гіппократа, Сергій надавав допомогу пораненим у будь-яких умовах, рятуючи життя воїнів на передовій. От і 24 липня він кинувся евакуйовувати пораненого з-під підбитого БТРу, але снайперська куля обірвала його життя…

Другие

Допомога родині Коношенко Руслана: трьом дітям Олексію, Максиму, Каріні та дружині Людмилі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 000 грн.
Необхідно: 43 200 грн.