Подружжя Старових разом уже 40 років. Олександр Михайлович - професійний військовий, Раїса Михайлівна повсюди слідувала за чоловіком, працювала у військовому шпиталі сестрою-господаркою. Двох синів вони виховали справжніми чоловіками: обоє відслужили в армії, обрали достойні професії, щоб приносити користь Батьківщині. В родині панувала атмосфера поваги та любові. Традиційними були святкування 8 травня річниці одруження батьків та Дня святого Михайла 21 листопада. Олександр в ці дні завжди приїздив додому, готував шашлики, проявляв максимум уваги до рідних.
Він завжди турбувався про них, не повідомляв поганих новин – хвилювався за мамине серце. Приховав факт перебування на Майдані, і тільки шрам на нозі від гумової кулі підтвердив здогадку матері.
А на Донбас він пішов з перших днів початку військового конфлікту, сказавши категорично: «Хто тебе захистить, мамо, як не я? А якщо вони сюди прийдуть – як я тобі в очі подивлюся? У відпустку не чекайте, повернуся тільки з перемогою і нагородами». І
він дійсно став прикладом мужності – у річницю з дня його загибелі бійці, що навідали батьків, цілували матері руки і дякували за сина, розповідаючи, як він прийняв бій і врятував їхні життя.
Після непоправної втрати у батьків загострилися хронічні хвороби, обоє потерпають від підвищеного тиску, швидка допомога приїздить майже щодня, пенсія йде на ліки.