Матеріальна допомога родині загиблого
8 лютого 2016

Допомога сім'ї Олега Реготуна, загиблого бійця АТО, 15 ОГПБ 128 бригади: дружина Надія і двоє дітей

Олег був справжнім ВОЇНОМ. Честь, обов’язок і відповідальність завжди були для нього на першому місці. Але, не зважаючи на це, він був надзвичайно світлою і доброю людиною. Завжди першим приходив всім на допомогу, вмів заспокоїти в скрутну хвилину... Він любив всіх...
"Ми познайомились з Олегом у жовтні 2002 р. на дні народженні у моєї подруги, - згадує Надія. - Це була симпатія, потяг друг до друга з першого погляду.
У шлюбі ми прожили 10 років. У грудні 2006 р. народився наш синочок Тарасик, а в листопаді 2011р. народилася Анастасійка". «Мій КОЗАК і моя ПРИНЦЕСА» - говорив він. В дітях він не чаяв душі - вони були для нього всім. Весь свій вільний час він присвячував сім’ї. Найбільше він любив ЖИТТЯ і своїх ДІТЕЙ!!!
І саме зараз дуже страшно і боляче пояснювати їм чому батька не має з нами. Для мене він був всім, і якби б я знала, що можу якось його захистити і вберегти побігла б туди пішки.
Коли ми зрозуміли, що 15 ОГПБ у складі 128 бригади будуть відправляти на схід питань не виникало ні кого, ми обоє розуміли, що інакше бути не може.
Олег сказав: «Надя ти знаєш, що я поїду, я мушу, це мій обов’язок». За весь час його перебування там я не чула пострілів. Він завжди знаходив такий момент, щоб не стріляли, і телефонував мені.
Ранок як завжди почався із дзвінка Олегові але голос був не його. І я почула: «НАДЯ, цієї ночі ОЛЕГ загинув від обстрілів ГРАДАМИ…» І ВСЕ !!!! Дальше страшний сон, в який ще й тепер не хочеться вірити. Таке враження, що мені ампутували ногу і руку і я так живу.

«Мій справжній Воїн». Учасник АТО Олег Реготун в спогадах дружини

Фото сім'ї

СІМ'Я

Півтора року життя на автоматі: треба піднімати і виховувати дітей, яких я дуже люблю. Наш Тарасик займається танцями і айкідо, Анастасійка також вчиться танцювати. Потрібні кошти, щоб забезпечити їм майбутнє.
Потрібні кошти на ремонт квартири. А мені залишається тільки Жити, пам’ятати і ростити дітей, які є зараз сенсом мого життя.

Учасник АТО

Реготун Олег Петрович

ЗСУ
Закарпаття
15 ОГПБ у складі 128 бригади
38 років
10.09.1976 - 6.08.2014
Загинув 6 серпня 2014 р. в бою за аеропорт Луганська
Олег був справжнім ВОЇНОМ. Честь, обов’язок і відповідальність завжди були для нього на першому місці.
Але, не зважаючи на це, він був надзвичайно світлою і доброю людиною. Завжди першим приходив всім на допомогу, вмів заспокоїти в скрутну хвилину... Він любив всіх...
Після строкової служби він закінчив школу прапорщиків і в червні 1997 р. по приказу прибув в Закарпатську обл. м. Ужгород в 15 ОГПБ. Проявивши високу відповідальність, був призначений на посаду командира взводу технічного обслуговування.
27 листопада 2002 року отримав звання старшого прапорщика.
31 жовтня був призначений головним сержантом взводу снайперів.
Основним його захопленням були автомобілі. Про них він знав все і усунути деякі пошкодження міг із закритими очима. Він ніколи не міг нікому відмовити у допомозі, до нього завжди всі зверталися за порадами та допомогою.
Був досвідченим інструктором. Всі складні виїзди і бойові навчання в батальйоні завжди лягали на плечі Олега. Всі знали, що він зможе зробити те, чого не зможуть інші.
На схід України Олег виїхав у складі перших 17 березня 2014 року.
В зону АТО вони прибули 19 травня. Олег був у складі забезпечення, але всі вивози боєприпасів і продуктів завжди здійснював він.
В зоні АТО він встиг пробути 5 довгих місяців...
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Другие

Допомога сім'ї Олександра Бабича, загиблого в АТО: дружина загиблого Олена і двоє дітей (11 і 3 роки)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога сім'ї Миколи Жука, загиблого в АТО: дружина Олена і донечка

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога сім'ї Руслана Семчище, загиблого учасника АТО: Дружина загиблого Наталія і двоє синів (17 і 13 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 26 400 грн.

Допомога сім'ї Олексія Гуртова, загиблого в АТО. Дружина загиблого Ліліана і двоє дітей (8 і 7 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 300 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині загиблого Роберта Кіса, Чопський прикордонний загін: дружина Андріана та син Денис

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Лавкая Василя (доброволець ДУК ПС) – дружині Вікторії та донечці Аріні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 26 400 грн.

Допомога родині Олександра Тербана, загиблого учасника АТО: дружині та двом дітям – Крістіні та Вадиму

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Олександра Павлюка, загиблого учасника АТО: дружині Світлані та двом дітям - сину Максиму та доньці Олександрі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 16 800 грн.

Допомога родині Сидора Олега загиблого учасника АТО: дружині Марині та донечці Кірі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 21 600 грн.

Допомога родині Михайла Волянюка, загиблого учасника АТО: дружині Ганні та двом дітям: сину Денису та доньці Анастасії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 25 200 грн.

Допомога родині Василя Балога, загиблого в АТО: дружині Інні та двом синам - Василю та Кирилу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 600 грн.
Необхідно: 16 500 грн.

Допомога родині Романа Чорнобая загблого в АТО: дружині Тетяні та сину Матвію

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 5 500 грн.

Допомога родині Короля Юрія: дружині Ользі та трьом донькам: Тетяні, Оксані та Ользі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 15 020 грн.
Необхідно: 29 000 грн.

Допомога родині Новіцького Віктора: дружині Наталії та сину Богдану

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 5 000 грн.