Матеріальна допомога родині загиблого
25 квітня 2016

Допомога родині Руденка Дмитра, загиблого бійця 30-ї окремої механізованої бригади: дружині Ірині та трьом дітям


Фото сім'ї

СІМ'Я

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради

«Діма був дуже привітною та життєрадісною людиною. З його уст ніколи не сходила посмішка. Всі навколо його поважали та любили - це була людина, на яку можна покластися в будь-який момент. Завжди допоможе і словом, і ділом», - так згадує про свого загиблого чоловіка дружина Ірина.

Він весь час намагався не показувати тривоги і запевняв нас, що все гаразд, в той час коли над головою вибухали гради Діма був дуже привітною та життєрадісною людиною. З його уст ніколи не сходила посмішка. Всі навколо його поважали та любили - це була людина, на яку можна покластися в будь-який момент. Завжди допоможе і словом, і ділом», - так згадує про свого загиблого чоловіка дружина Ірина.

Дмитро та Ірина познайомилися у Вінниці. Дівчина працювала в кафе із найкращим другом Дмитра. Він же їх і познайомив. Дмитро працював музикантом у військовому оркестрі. Про ті часи Ірина згадує так: «на той час в мене вже був син від першого шлюбу, але він на це не звернув уваги. Завжди любив його та виховував як рідного. Згодом ми переїхали жити до Новограда-Волинського, звідки Діма родом». Там вже у закоханих народилася донька Даша та синочок Ванечка.

На вибір професії Дмитра вплинув дідусь, який був йому за батька, бо мати його ростила одна. Він був талановитим музикантом та відповідальним військовим. І ще Діма був чудовим батьком. Весь вільний час проводив з сім’єю.

8 березня 2014 року Дмитру прийшов наказ збирати речі і вони виїхали на навчання. На той час Ірина навіть не здогадувався, що на її сім’ю таке чекає. Якийсь час хлопці знаходилися на навчаннях, а потім їх відправили в зону АТО. Там через тиждень вони потрапили під ворожий обстріл, під час якого загинуло дуже багато наших військових. Їх потім ще довго шукали рідні.

«Так і ми шукали свого татуся довгих 7 місяців. І лише після впізнання тіла через ДНК ми змогли забрати додому та поховати рештки тіла», - ледве стримуючи сльози говорить жінка.

Всього за місяць до трагедії Дмитро приїздив до дому на день народження свого сина. Йому саме виповнився 1 рік і він почав робити перші кроки, але батько зміг провести з сином лише 7 днів – потрібно було повертатися на війну. Ірина згадує, що на початку серпня спілкуватися вони почали зовсім мало - пару слів вранці та пару ввечері. А згодом чоловік сказав, що зовсім не зможе зателефонувати, бо телефони в усіх розрядилися. Залишився один. На всіх. Від Дмитра два вечора не було дзвінка, а 14 серпня Ірині зателефонували і сказали, що був обстріл. Дружина довго не могла повірити в те, що її чоловік загинув: «Довгих 7 місяців нас не покидала надія, що він в полоні. Ми зверталися в усі інстанції. До всіх благодійних організацій, доки не пролунав дзвінок від «Чорного тюльпана», сказали, що знайшли тіло чоловіка». Та все ж їхня надія не згасала, доки не підтвердився останній тест ДНК.

Руденко Дмитро Миколайович загинув 12 серпня 2014 року поблизу Сніжного. 24-го листопада 2014 року рештки тіл були знайдені на полі бою пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») та привезені до м. Запоріжжя. Дмитра впізнали за тестом ДНК. Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сім’ї довго довелося звикати до нового життя без їх люблячого чоловіка і батька. Час іде - Ванюша знає тата лише по фото. Родина вдячна, що держава забезпечила їх власним житлом. На даний час Руденкам потрібні кошти на ремонт будинку і, звичайно, на діточок - постійно потрібно одягати та взувати, бо вони швидко ростуть.

 

РУДЕНКО ІРИНА ПЕТРІВНА (Райффайзен банк «Аваль») 4188370023879367

Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?!

Учасник АТО

Руденко Дмитро Миколайович

ЗСУ
Житомирська область
30-а окрема механізована бригада
29 років
27.12.1984 – 14.08.2014
Загинув 12 серпня 2014 р. під час танкового бою поблизу Сніжного
Загинув 12 серпня 2014 р. , у БМП-2 під час танкового бою поблизу Сніжного, разом з усім екіпажем - старшим лейтенантом А. Абрамовичем, солдатом П. Барбухом та сержантом Б. Луцько.
24-го листопада 2014 р. рештки тіл були знайдені на полі бою пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») та привезені до м. Запоріжжя. Дмитра знайшли за тестами ДНК.
Похований 19 березня 2015 р.

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Другие

Допомога родині Єрмака Олега, учасника бойових дій, загиблого в АТО: дружині Катерині та донечці Надії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 155 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині Олександра Чернявського, загиблого учасника АТО: дружині Олені та сину Івану

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 045 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині Романа Абрамова, загиблого в АТО, учасника бойових дій: дружині Тетяні та синам Даніїлу й Олександру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 500 грн.
Необхідно: 19 200 грн.

Допомога родині Ігоря Юрченка, загиблого учасника АТО: дружині Наталі та доньці Дарині

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині загиблого Олега Банчука: дружині Галині та сину Олександру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога Софії, дочці Антонова Вадима, загиблого в АТО

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 909 грн.
Необхідно: 13 200 грн.

Допомога родині Олександра Іваненка, загиблого в АТО бійця 30-ї окремої механізованиї бригади: дружині Яні та сину Денису

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 000 грн.
Необхідно: 14 400 грн.

Допомога сім'ї Сергія Майбороди, загиблого учасника АТО, 30-а окрема механізована бригада: Дружина Любов, син (5 років) і дочка (2 роки)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Василия Подолянчука, загиблого в АТО,12-й інженерний полк: дружина Лідія і донька (10 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 000 грн.
Необхідно: 10 800 грн.

Допомога сім'ї Богдана Сахнюка, загиблого бійця АТО, 30-а окрема механізована бригада: дружина Олена і син (14 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 000 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Івана Олійника, загиблого бійця АТО, 30-а окрема механізована бригада: дружина Вікторія і син (1 рік)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині В’ячеслава Уткіна, загиблого в АТО, 30-а окрема механізована бригада: дружина Діна і донька (15 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 000 грн.
Необхідно: 16 800 грн.

Допомога родини Миколи Лісовського, загиблого учасника АТО: Дружина Лариса і двоє дітей

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 000 грн.
Необхідно: 16 800 грн.

Допомога родині Сергія Гордієнка, загиблого в АТО: Дружина Марина і син 11 років

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 500 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині Ярослава Остапчука, загиблого в АТО: дружина Лілія і двоє дітей ( 7 років і 4 роки)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 500 грн.
Необхідно: 7 200 грн.