Матеріальна допомога родині загиблого
25 травня 2016

Допомога батькові Сергія Сєнчева, загиблого заступника командира, 3-й окремий полк спеціального призначення, Сєнчеву Олексію Олексійовичу

Офіцер честі

Два роки АТО. Два роки, як українці відстоюють державні кордони на Сході України. Два довгі роки, які в спогадах пролітають в декілька хвилин. І в цих спогадах обличчя мужніх, сильних та відчайдушних воїнів, що стоять на варті нашої тиші вночі та чистого неба зранку. В спогадах герої, які віддали свій найцінніший дар на війні — своє життя. Один із них був Сєнчев Сергій Олексійович. Побратими та знайомі Героя України із захватом та гордістю згадують Сєнчева. Розповідають, що підполковник завжди з відданістю та відвагою ніс військову службу, був людиною слова та вмів знайти підхід до кожного.

Сергій з малечку хотів стати військовим і його мрія збулася. Спочатку він навчався у суворовському училищі, потім був Одеський національний університет ім. І.І Мечникова, м. Одеса та ДВВПУ імені О.О Єпішева м. Донецька. Він був не просто офіцером, а ще й військовим психологом. Мало хто зрозумів його вибір, коли він вирішив піти на війну. Він міг залишитися в полку, при штабі, адже його посада це дозволяла. Але він поїхав на Схід разом із своїми солдатами. Він справжній офіцер. Який полишив дома красуню дружину, донечку та сина. Адже мав захищати свою державу.

Олексій Олексійович Сєнчев, батько загиблого героя АТО розповідає: "Я був курсантом військового училища. Це було на Савур-Могилі на Донбасі, де Сергія мого… вбили. Я ніс почесний караул у 1968 році, ще за 6 років до його народження, на відкритті меморіалу пам’ятника загиблим під час Великої Вітчизняної війни. І хто міг подумати, що саме на тому ж місці потрапить снаряд у мого синочка".

Він був і в Донецькому аеропорту, ще до серйозних боїв на його території. Потім захищав державу в Слов’янську, Краматорську, далі Амвросіївка і Савур–Могила. Я пам’ятаю ту ніч. Десь о двадцять третій годині пролунав дзвінок: "Батьку, ти ж стояв у 68-му році на Савур-Могилі, а скажи під цим меморіалом є якісь бліндажі, окопи, бо звідти б’ють мінометними обстрілами. Ми їх зараз звідти викуримо!" Батько просив сина туди не сунутись. Декілька разів повторював, щоб не йшов…

Його син загинув у бою. Про останні години життя із спогадів побратима: "На Савур-Могилі був серйозний, сильний та жорстокий бій. Ми якраз почали відходити і Сєнчева зачепило осколками від вибуху. Але він продовжував тримати оборону. Підполковник тримався до останнього, поки не відійшли всі хлопці. Він був з нами завжди".


Фото сім'ї

СІМ'Я

Благодійна платформа прямої матеріальної допомоги родинам загиблих "Люди допомагають людям" бере під свою опіку родину учасника бойових дій Сєнчевих. Вони потребують матеріальної допомоги.
Батько Сергія Сєнчева важко хворіє на цукровий діабет.

Люди допомагають людям. Кому допомагаєш ТИ?!

Учасник АТО

Сєнчев Сергій Олексійович

ЗСУ
Кіровоградська область
Заступник командира полка з виховної роботи
3-й окремий полк спеціального призначення
41 рік
08.07.1973 – 04.08.1914
загинув 04.08.1914 на Савур-Могилі


Заступник командира 3-го полку спецпризначення Сергій Олексійович Сєнчев загинув 4 серпня 2014 року. Отримав важкі кульові та осколкові поранення у черевну порожнину під час бою за висоту Савур-Могила. Підполковнику було зроблено операцію в польовому шпиталі, але він помер під час транспортування до стаціонарного шпиталю у Дніпропетровськ. Його іменем названа вулиця в місті Кіровоград, де проживає сім’я героя, та встановлена меморіальна табличка. Воїн, Захисник, Герой! Людина, яка до останнього виконувала свій обов’язок. Справжній офіцер, що поклав своє життя за народ та державу. Герої не вмирають! Герої живуть вічно в наших спогадах, душах, серцях.

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Другие

Допомога родині Романа Крадожона, загиблого учасника АТО: дружині Наталії та двом дітям Ярославу і Максиму

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 007 грн.
Необхідно: 13 200 грн.

Допомога сім'ї Євгена Бурка, загиблого в АТО. Дружина Аліна і донечка Марина (2 роки)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 007 грн.
Необхідно: 8 400 грн.