Матеріальна допомога родині загиблого
1 червня 2016

Допомога родині Кондратюка Олександра загиблого в АТО, начальник медичної служби, 90-й окремий аеромобільний батальйон: Мирославі та доньці Ангеліні

Вони познайомились на Благовіщеня. Мабуть сам Господь розпорядився познайомити Олександра з Мирославою у той день. Кохання з першого погляду... Взаємне. Справжнє.

Мирослава була впевнена, що Саша саме такий, з ким вона піде по життю. Потім було багато чарівних побачень і вона безмежно закохалася.

Згодом весілля, перші спільні сімейні кроки, спільне життя, очікування донечки, її народження. У щасливої молодої пари народилася Ангеліна.

Саша обіцяв донечці, що всі разом вони поїдуть на море і він навчить її плавати. Вони жили як і десятки інших молодих сімей, які разом йдуть до мети, працюють, виховують дітей, відпочивають та просто радіють найціннішому – життю.

Та в Україні війна. Десятки дружин відпустили своїх коханих. Ті йшли на фронт. Йшли на захист держави та свого дому. Розуміючи, що можливо, ніколи і не повернуться. Не візьмуть на руки дитину, не обіймуть дружину, не вклоняться батькам.

Так і Олександр Кондратюк вирушив на війну, лишивши вдома кохану Мирославу та п’ятирічну доньку Ангеліну.

Під час подій 2013-14 рр. на Майдані активно виступав у ролі лікаря та волонтера. І до лав ЗСУ, на захист незалежності та  цілісності України, пішов добровольцем. З 21 серпня 2014 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби 90 –го окремого десантно-штурмового батальйону, 81-ї  бригади.

Його улюблена фраза «Я щасливчик! Зі мною ніколи, нічого не трапиться!».

І твердив: «В полон живим не здамся». Мабуть так і сталося. Зі слів побратимів, щоб не потрапити в полон, Олександр підірвав себе із чотирма терористами.

Саша дуже любив Україну. Робив все можливе, щоб у нашій державі було краще життя. Впершу чергу сам був чесним, справедливим, відданим роботі, бо вважав, що всі так мають жити. Лікарем він був не лише за професією, за покликанням душі. І разом з тим він встигав бути чуйним сином, добрим чоловіком, найкращим батьком, вірним другом.  І завжди був там,  де найбільше потрібен. Ціною свого життя рятував життя іншим. 

- Рік тому мені хотілось підірвати весь світ, щоб все змінити, щоб повернути Сашка. Я не вірила в реальність, та й по нині в неї не вірю... На жаль я не можу нічого змінити. Ніхто не може. Вічною є лише наша любов. Дякуючи Господу у мене є кого любити. Наша донечка, татусине янголятко, копія Саші. Малеча так переживає втрату, що стрес відбився на її сердечку. Вона - найцінніший мій подарунок у всьому світі,- згадує Мирослава.

А донечка Сашка, Ангеліна, мріє, що татко прийде на випускний у садочок, потім - проведе до школи, у перший клас – 1-го вересня. Хоче, щоб він просто жив, щодня обнімав, носив на руках, цілував у носика і казав "моя манюня".


Фото сім'ї

СІМ'Я

Родина загиблого Кіборга – Олександра Кондратюка увійшла до лав підопічних благодійної платформи прямої адресної допомоги родинам «Люди допомагають людям». Родині потрібна наша з ВАМИ допомога. Тож давайте зробимо усе від нас можливе, щоб родина отримала належну турботу та піклування. Адже ми можемо поділитися своїм теплом та добротою, й тим самим зробити світ кращим.

Ангеліна, донька загиблого Кіборга часто хворіє на застуди, через слабкий імунітет, підірваний нервовим стресом після загибелі батька.  До того ж у дівчинки вроджена сердечна вада.  А до проблем із серцем додалися інші проблеми зі здоров’ям - мала вага, гемангеомо-капілярна пухлина на личку.

Курс первинного медикаментозного лікування дівчина вже пройшла. Зараз вона вкрай потребує психоемоційного відновлення, позитивних емоцій та відпочинку. Щоб хвороба не прогресувала і не стала хронічною.

https://lpl.com.ua/ua/home/frontnewsdetails/310

Учасник АТО

Кондратюк Олександр Іванович

ЗСУ
Вінницька область
Старший лейтенант медичної служби, начальник медичної служби 81-ї окремої аеромобільної бригади (90-й окремий аеромобільний батальйон)
33 роки
04.07.1982 – 20.01.2015
загинув 20 січня 2015 р. під час евакуації поранених з Донецького аеропорту

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Також має нагороди:
нагрудний знак "За оборону Донецького аеропорту" (посмертно),
медаль "За жертовність і любов до України"(посмертно).

Другие

Допомога сім'ї Андрія Щербіни: Дружина зниклого безвісти Ірина і двоє дітей, 12 та 2 роки

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Бурлаки Сергія, загиблого в АТО – дружині Тетяні та дітям: Марійці та Анатолію

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 6 000 грн.
Необхідно: 25 200 грн.

Допомога дітям Андрія Тимуша, загиблого в АТО: донькам Анні та Софії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 11 500 грн.
Необхідно: 61 800 грн.

Допомога родині Сергія Зулінського, загиблого учасника АТО: дружині Катерині та донечці Златіі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 6 000 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині Олександра Шелепуна: дружині Оксані та чотирьом донькам: Олені, Наталії, Діані та Владиславі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 15 000 грн.
Необхідно: 25 200 грн.