Матеріальна допомога родині загиблого
5 липня 2016

Допомога родині Володимира Чаплінського, Героя Небесної Сотні: дружині Світлані та дітям Володимиру та Віолетті

Герой Небесної сотні Володимир Чаплінський. Життя, що обірвала куля

Володимир Чаплінський, як і тисячі українців, вийшов на Майдан, аби висловити свій протест проти тодішньою політикою керівництва держави, відстояти цивілізаційний вибір України та не допустити кровопролиття, у якому, тодішня влада хотіла втопити вільних людей. 

Перебуваючи з перших днів на Майдані, Володимир спочатку долучився до нічних чергувань, адже вважав, що саме досвідчені чоловіки, яким він був, мають заступати на чергування. «Мій чоловік не  був  прихильником  ані  Європейського, ані Митного союзів. Але завжди  казав,  що  українці  дуже  мудрий народ. Несправедливо, що ми так бідно  живемо.  Після  побиття студентів мовчати вже не було сил. Тоді Володя сказав, що настав час устати з колін, і поїхав на Майдан», — згадує дружина Володимира, Світлана.

Володимир Чаплінський на Майдані не входив до жодної сотні. Починаючи з перших чергувань, він був сам по собі, а пізніше, почали з’являтися друзі серед протестувальників. «Спершу, своє чергування чоловік ніс просто неба біля бочки. Потім, разом з хлопцями,  вони  встановили  намет.  Це  було  його  місце… розумієте. Він недалеко  від  нього  і помер»,  —  ледве  стримуючи  сльози, розповідає Світлана.

Володимира Чаплінського було вбито пострілом снайпера у шию, 20 лютого, на вулиці Інститутський. Тож дружині Світлані потрібно було самостійно шукати свідків тих трагічних подій, аби в подальшому сподіватися на допомогу від держави. Їй це вдалося. Але коханого чоловіка і батька вже не повернути…


Фото сім'ї

СІМ'Я

У Володимира залишились двоє дітей: син Володимир, який навчається в університеті та 8-річна дочка Віолетта. «З кожним днем мені все тяжче, — говорить Світлана, — таку сім’ю, як наша, ще треба  добре  пошукати. За  22 роки  в шлюбі ми ніколи не підвищували голос один на одного. Чоловік робив усе, щоб ми жили в достатку».
Коли  в  2006­ році  родину спіткало горе,  пара втратила новонароджених близнюків,  саме  Володимир  зміг витягнути  дружину  з  глибокої депресії  та повернути  їй  віру в майбутнє. І у 2008 році Світлана народила довгоочікувану донечку.
А ще, Володимир був майстром на всі руки. Лагодив годинники, займався спортом, любив подорожувати та найбільше – проводити час із сім’єю, для якої він назавжди лишиться прикладом справедливості, порядності та патріотизму. 

8-річна донька Віолетта мріє про власний велосипед.

Нині, родина Володимира Чаплінського є підопічними Платформи «Люди допомагають людям».

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ!

КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?!

Учасник АТО

Чаплінський Володимир Володимирович

Київська область
Небесна Сотня
44 роки
13.01.1970 – 20.02.2014
вбито пострілом снайпера у шию 20 лютого на вулиці Інститутський, Київ, Україна

Був майстром  на  всі  руки.  Сам  навчився ремонтувати годинники. Це було одне з його хобі. Міг повернути до життя будь­-який — навіть той, що не підлягав  ремонту. Власноруч Володимир відремонтував антикварний годинник свого дідуся.

Окрім того, Володимир займався карате, обожнював читати. Захоплювався історією, географією і подорожами. Не уявляв свого життя без руху, був членом клубу BMW. Займав призові місця в гонках, які проводив клуб.

Родина  багато  подорожувала та об’їздила майже всю Україну. Вони їздили на море, ходили в походи. Особ­ливо Володимир любив Львів. Родина намагалася мінімум двічі на рік відвідати це місто. «Чоловік завжди казав, що  коли  хочете  побачити  справжню Україну, їдьте до  Львова»,  —  згадує дружина героя Небесної сотні.

Нагороджений – Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Почесний громадянин міста у 2014 (посмертно).

Українським шляхетним товариством «Небесна Сотня» у 2014 р. номіновано на безсмертний чин - український шляхтич.

Другие

Допомога родині Олександра Вахнюка, загиблого учасника АТО: дружині Юлії та двом донькам Ксенії та Варварі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 24 362 грн.
Необхідно: 25 680 грн.

Допомога родині Святослава Вдовича , загиблого в АТО: дружині Ганні та трьом синам: Олексію 12, Іллі 10 та Федору 5

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 40 212 грн.
Необхідно: 99 660 грн.

Допомога родині Павла Стрельчука, загиблого учасника АТО: дружині Юлії та сину Олексію

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 26 237 грн.
Необхідно: 26 280 грн.

Допомога родині Благовісного Віталія, сапера 93-ї окремої механізованої бригади: дружині Ларисі та двом донькам Єлизаветі та Ангеліні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 71 660 грн.
Необхідно: 84 000 грн.

Допомога родині Олександра Старова, загиблого бійця АТО, 25-й батальйон територіальної оборони "Київська Русь": батьки Олександр Михайлович і Раїса Михайлівна

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 1 047 грн.
Необхідно: 42 000 грн.

Син загиблого Ярослава Ольшевського Олександр, 17 років

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 29 683 грн.
Необхідно: 42 000 грн.