Матеріальна допомога родині загиблого
22 серпня 2016

Допомога родині Станіслава Ловінського, загиблого в АТО: дружині Антоніні та двом синам Руслану та Мирону


Фото сім'ї

СІМ'Я

Стас був моєю спорідненою Душею, і навіть зараз, після його загибелі, я відчуваю підтримку та турботу про нашу сім'ю 

Подружжя Станіслава Ловінського та Антоніни Мірошниченко жило щасливим життям. Станіслав піклувався про дружину, любив бавитись з дітьми, хотів добудувати будинок і облаштувати подвір’я для малечі, відкрити власне СТО. Та війна зруйнувала всі плани. Станіслав пішов добровольцем до військкомату, бо не міг сидіти і спокійно спостерігати, як нашу землю захоплює ворог.

«Спочатку говорив, що буде інструктором на Башкірівці (військова частина 92 ОМБр в Харківській області), та потім зізнався, що служить у м. Щастя Луганської області у складі 92-ї Окремої механізованої бригади», - розповідає дружина захисника Антоніна Мірошниченко.

Офіційно, Станіслав Ловінський був закріплений за ротою матеріального забезпечення, проте з першого дня став водієм комбрига. Його візитівкою була Газель з написом «АТО-БУС». На ній він постійно виїжджав по самим гарячим точкам: «Трьохізбенка», «Ангел», «Фасад», «Нижнє Тепле» та ін.  Неодноразово ходив у розвідку. Отримав декілька осколкових поранень, була контузія.

«Одного разу дзвонив і прощався, тому що вони з групою потрапили у засідку, і думали, що шансів вижити вже не залишилось, але все обійшлося, вони змогли вибратись. Тоді він зателефонував мені і сказав, що він живий і скоро буде вдома», - пригадує Антоніна Мірошниченко.

«Коли Стас приїздив у відпустку, я завагітніла вдруге, ми дуже чекали цю дитинку, як тільки я йому сказала про це, він одразу вибрав кума, ним виявився його бойовий побратим. Стас був дуже гарним батьком, він мав вже двоє дорослих синів від першого шлюбу (яким зараз вже 21 і 23 роки), тому в нього був великий досвід виховання хлопців. Русланчик і досі кожен день показує на його фото і каже: «Папа!», і просить показати відео, де є запис таткового голосу, хоча нашому сину було лише 11 місяців, коли Станіслав загинув», - стримуючі сльози говорить дружина загиблого Антоніна Мірошниченко.

Жінка розповідає, що за 45 років життя чоловік багато чого встиг. Під час служби в армії брав участь в бойових діях в Афганістані, отримав там поранення. Після повернення - пішов вчитися, а потім працював помічником машиніста на Південній залізниці. Після розпаду Радянського союзу працював кінологом (знадобилися знання, які отримав на службі в армії), дресирував собак для бойового затримання ворога. Ці надресировані собаки так сподобались замовнику в Голландії, що він запрошував Станіслава переїхати до нього та працювати там, однак чоловік не схотів залишати Батьківщину, бо вважав, що потрібен своєму народові та країні. Також, він встиг попрацювати і водієм в службі таксі, і охоронцем. Станіславу необхідно було постійно чимось займатись, щодня він щось ремонтував, будував, підтримував синів і родину, в нього було безліч планів і мрій, але стався трагічний випадок… Станіслав Ловінський загинув в ДТП, повертаючись до дружини і дітей з розташування військової частини своєї бригади.

Антоніна Мірошниченко каже, що майже через чотири місяці після загибелі Станіслава, у них народився другий син - Мирон. «Стас був моєю спорідненою Душею, ми могли годинами розмовляти, і навіть зараз, після його загибелі, я відчуваю його підтримку та турботу за нашу сім'ю. Я дуже завдячую своїм дітям за те, що вони допомогли мені пережити загибель їх батька, і відтепер відчуваю на собі відповідальність навчитися бути щасливою задля їх щасливого майбутнього», - говорить дружина героя.

Зараз, діти та дружина Станіслава Ловінського продовжують вчитись жити без чоловіка та батька. У родини лишилась його кохана Антоніна і двоє маленьких синочків. А ще від першого шлюбу, у Станіслава є двоє старших синів (23 і 21 року). Родині, крім звичайних побутових та дитячих потреб, треба облаштувати подвір’я, полагодити та пофарбувати дах будинку і ворота, а ще потрібна нова газова плита з електродуховкою. (можливо, хто читає ці рядки, схоче і зможе допомогти з придбанням потрібної речі).

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

Учасник АТО

Ловінський Станіслав Іванович

ЗСУ
Харківська область
Старший солдат. Водій командира бригади. 92-а окрема механізована бригада
46 років
22.08.1969 -  28.03.2015
Загинув 28-го березня 2015р. поблизу с. Кам'яна Яруга в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Станіслав Ловінський був закріплений за ротою матеріального забезпечення, проте з першого дня став водієм комбрига. Його візитівкою була Газель з написом «АТО-БУС». На ній він постійно виїжджав по самим гарячим точкам: «Трьохізбенка», «Ангел», «Фасад», «Нижнє Тепле» та ін.  Неодноразово ходив у розвідку. Отримав декілька осколкових поранень, була контузія.

Другие

Допомога родині Алимова Руслана: дружині Тамарі та дітям: доньці Руслані та сину Віктору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 8 400 грн.

Допомога родині Сергія Чередниченко-Москаленко: дружині Наталії та сину Тимуру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 5 000 грн.

Допомога родині Кузнецова Вячеслава, загиблого учасника АТО: дружині Оксана та двом дітям: сину Олексію та донечці Дар’ї

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 25 300 грн.

Допомога родині Володимира Усенка, загиблого учасника АТО: дружині Тетяні та сину Дмитру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 10 800 грн.

Допомога сім’ї Дмитра Головка загиблого учасника АТО: дружині Юлії та дітям Віроніці та Михайлу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 15 600 грн.

Допомога родині Євгенія Зернія, загиблого в АТО: сину Вадиму та дружині Ользі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Новака Андрія: дружині Інні та сину Кирилу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Блінова Владислава, загиблого бійця АТО, 92-а окрема механізована бригада: дружина Катерина Новікова та син Денис, 13 років

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 7 200 грн.

Допомога сім’ї Олександра Шаповалова, загиблого учасника АТО: дружина загиблого Наталія і дві доньки

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 22 800 грн.

Допомога сім’ї Темура Юлдашева, загиблого учасника АТО. Дружина загиблого Віолета і четверо дітей

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 16 840 грн.
Необхідно: 26 400 грн.