Матеріальна допомога родині загиблого
30 серпня 2016

Допомога родині Євгенія Зернія, загиблого в АТО: сину Вадиму та дружині Ользі


Фото сім'ї

СІМ'Я

"Життя немов обірвалось. Я не знала, що буде далі, адже ми втратили цілий світ…"

Майбутнє подружжя Євгена та Ольги Зерній познайомилося ще у дитинстві. 19-річний юнак побачив 14-річну дівчину, яка на той час навчалась у школі, і одразу закохався. Про такі випадки кажуть: «кохання з першого погляду». Потім були спільні прогулянки, квіти, кіно, подорожі. «Женя був завжди дуже уважним до мене. А його природній впевненості і цілеспрямованості можна було тільки по-хорошому заздрити. Міг розрадити, якщо щось було треба, то старався завжди допомогти», - ділиться спогадами дружина загиблого - Ольга Зерній. З того часу закохані завжди були разом.

Після весілля Євген дуже хотів дитину. Як зізнається Ольга, то він її навіть переконував у цьому. «Коли народився Вадим (їхній син), Євгена було не впізнати, звичайно, у хорошому розумінні. Буквально з перших днів він почав мені допомагати з дитиною. Вадима він просто обожнював», - розповідає Ольга Зерній. Євген Зерній за освітою був інженером, тож працював на будівництвах, часто їздив у відрядження. Робота забирала багато часу, тож коли в чоловіка випадала можливість побути вдома, то дуже радів. «Він завжди проводив час з нами. Ми запам’ятали це як свято. Адже було вже за традицію ходити у парк, з Вадимом на атракціони, різноманітні розваги. Євген був дуже товариській. Але якщо він зустрічався з друзями, то нас із сином теж завжди брав із собою. Був такий спільний сімейний відпочинок», - розповідає дружина героя. А ще, Євген полюбляв лижі та катання на роликах разом з сином. Планував побувати на березі океану і дуже хотів ще одну дитину. Але це так і лишилось нездійсненною мрією…

Дружина Євгена Зернія згадує, що її чоловік був дуже легким у спілкуванні та невиправним оптимістом. У будь-якому випадку був налаштований позитивно, казав: «Все буде класно!», «Не переживай!», «Важливіше за вас у мене нікого немає». Які б рішення він не приймав - завжди жертвував своїми інтересами на користь родини. У них з дружиною було життя одне на двох та безмежна любов і турбота про дитину.

Євген Зерній проходив строкову службу у Національній Гвардії України. Тож з початком АТО був мобілізований та поїхав на Схід захищати нашу країну. Євген перебував у складі 92-ої окремої механізованої бригади. «Найбільше він переживав за те, аби ми не хвилювалися. Попросив мене не казати батькам, про те що він на війні, а про те, чому не брав слухавку, коли вони йому телефонували, попросив сказати, що загубив телефон», - розповідає Ольга Зерній. Так було і при спілкуванні з нею. Коли випадала можливість подзвонити дружині, Євген телефонував і завжди казав де він знаходиться, але жодних подробиць не розповідав. Мабуть розумів, що рідним головне знати, що з ним все добре, а решта – не важливо.

«Часом ставало просто нестерпно від невідомості і очікувань. Але оскільки Женя вірив, що всі думки матеріальні, я старалась не думати про погане», - говорить дружина загиблого. Востаннє, Ольга бачила чоловіка на Новий рік, коли його відпустили додому. Тоді Євген казав, що головне - повернутись живим, але доля розпорядилась інакше…Євген Зерній загинув поблизу села Луганське, Донецької області, під час мінометного обстрілу, від численних осколкових поранень. Трагедія сталась у день 19-річниці його знайомства з Ольгою.

«Кажуть, Бог забирає найкращих. Хочеться в це вірити, адже Женя дійсно був найкращим. Коли я дізналась звістку про загибель - життя немов обірвалось. Я не знала, що буде далі, адже ми втратили цілий світ», - ледь стримуючи сльози говорить Ольга Зерній.

Та жодні нагороди не зможуть полегшити втрату і біль, який переживає дружина героя Ольга та його 14-річний син Вадим, який мужньо тримався на похоронах та старається допомогти мамі, підтримати, не дивлячись на свій вік, бути справжнім чоловіком, як його вчив батько. Про це важко писати і говорити, але, попри все, родина старається вчитись жити звичним життям. Ольга Зерній та її син Вадим, отримали квартиру від держави, але житло потребує ремонту, а Вадиму для навчання потрібен комп’ютер. Сподіваємось, що прочитавши цей текст, ви зможете відшукати можливість допомогти родині Євгена Зернія.

ЗЕРНІЙ ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА OLHA ZERNII 4188370026051790 (Райффайзен банк «Аваль»)

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

Учасник АТО

Зерній Євгеній Анатолійович

НГУ
Харківська область
92-а окрема механізована бригада., Заступник командира взводу
37 років
26.02.1977 - 5.02.2015
Загинув 5 лютого 2015 р. під час мінометного обстрілу в районі смт. Луганське, Артемівський район, Донецька область.
Дата та місце народження: 26 квітня 1977 р., с. Бірки, Зміївський район, Харківська область.

Дата та місце загибелі: 5 лютого 2015 р., смт. Луганське, Артемівський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Заступник командира взводу.

Підрозділ: 92-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 5 лютого 2015 р. під час мінометного обстрілу в районі смт. Луганське, Артемівський район, Донецька область.

Сімейний стан: Залишились дружина та син.

Місце поховання: с. Бірки, Зміївський район, Харківська область.Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Євген Зерній нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Другие

Допомога родині Алимова Руслана: дружині Тамарі та дітям: доньці Руслані та сину Віктору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 8 400 грн.

Допомога родині Сергія Чередниченко-Москаленко: дружині Наталії та сину Тимуру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 5 000 грн.

Допомога родині Кузнецова Вячеслава, загиблого учасника АТО: дружині Оксана та двом дітям: сину Олексію та донечці Дар’ї

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 25 300 грн.

Допомога родині Володимира Усенка, загиблого учасника АТО: дружині Тетяні та сину Дмитру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 10 800 грн.

Допомога сім’ї Дмитра Головка загиблого учасника АТО: дружині Юлії та дітям Віроніці та Михайлу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 15 600 грн.

Допомога родині Станіслава Ловінського, загиблого в АТО: дружині Антоніні та двом синам Руслану та Мирону

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 24 000 грн.

Допомога родині Новака Андрія: дружині Інні та сину Кирилу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Блінова Владислава, загиблого бійця АТО, 92-а окрема механізована бригада: дружина Катерина Новікова та син Денис, 13 років

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 7 200 грн.

Допомога сім’ї Олександра Шаповалова, загиблого учасника АТО: дружина загиблого Наталія і дві доньки

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 22 800 грн.

Допомога сім’ї Темура Юлдашева, загиблого учасника АТО. Дружина загиблого Віолета і четверо дітей

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 16 840 грн.
Необхідно: 26 400 грн.