Матеріальна допомога родині загиблого
28 листопада 2016

Допомога родині Романа Абрамова, загиблого в АТО, учасника бойових дій: дружині Тетяні та синам Даніїлу й Олександру


Фото сім'ї

СІМ'Я

«Не можу навчитись жити без Романа, а час не лікує. Добре, що є діти, заради яких і живу»

«Щира посмішка мого чоловіка ніколи не зітреться з пам’яті. Його доброта, сильне плече, на яке я могла опертися, так неочікувано пішли у вічність. Любимо, сумуємо і досі не віримо, що наш любий Ромчик загинув», - перше, що розповідає, згадуючи про загиблого учасника бойових дій бійця 30-ої окремої механізованої бригади, Романа Абрамова, його дружина Тетяна.

Майбутнє подружжя познайомила один з одним сестра Тетяни. Роман був другом її чоловіка. «Якось всі зібралися у гостях. Там я і побачила вперше Романа. Моя сестра із чоловіком вже давно хотіли, аби я знайшла собі близьку серцю людину та вийшла заміж. Цікаво, що тоді, ні мені, ні Роману не сподобалась ця ідея знайомства. Але потім, ми розговорились і виявилось, що у нас дуже багато спільного, однакові погляди на життя та інтереси», - розповідає жінка загиблого учасника АТО.

За півроку молоді святкували весілля. А незабаром - раділи народженню Данила. З появою дитини, Роман Абрамов ще більше почав приділяти увагу сім’ї та допомагати дружині. «В мене була важка вагітність та і без неї, турбували проблеми із здоров’ям. Тож Ромчик завжди і в усьому мені допомагав», - говорить жінка. А через два роки подружжя вже раділи появі другого сина - Сашка. Тетяна зізнається, що дітки дуже любили татка, а він – їх. «Був присутнім на пологах, підтримував. Радів кожному їхньому слову, тішився, що має синів. Дуже любив з ними гуляти та готувати їсти, вчити їх чоловічим справам», - розповідає жінка.

Так і жила родина Абрамових: працювали, раділи життю, мріяли, виховували діток. Але війна приготувала для них нові, складні і трагічні випробування.

В зоні АТО, Роман Абрамов знаходився під Савур-Могилою, що на Донеччині. Телефонувавши додому, він не розповідав подробиць, аби дружина зайвий раз не переживала. Зранку, у день загибелі, він встиг поговорити із нею. «О 5:50 ранку Ромчик мені подзвонив і попросив, якщо з ним щось трапиться, аби я потурбувалась про дітей і змогла їх поставити на ноги і аби не сумувала за ним. Тоді, я ще не усвідомлювала до кінця, чому він так казав», - ледь стримуючи сльози розповідає Тетяна. Того дня російські війська постійно обстрілювали стратегічну висоту. В одній із таких атак, від снаряду, що розірвався поруч, загинув Роман.

«Впродовж чотирьох днів я не могла додзвонитись Ромчику. А потім він з’явився в мережі. Я тоді так зраділа. Думаю, ось, нарешті, почую його голос. Телефоную, а замість нього, чую голос медсестри Дніпровського моргу, яка і сказала мені, що Роман загинув. Спершу, я не могла повірити і думала, що, можливо, це помилка, цього просто не може бути. Але коли побачила тіло… це був мій Ромчик, весь обвуглений, але на шиї був той срібний ланцюжок», - говорить Тетяна Абрамова.

«Так і не можу навчитись жити без Романа, а час не лікує, стає тільки гірше. Добре, що є діти, заради яких і живу», - говорить дружина учасника бойових дій на Сході Тетяна Абрамова.

Зараз родина учасника АТО Романа Абрамова: дружина Тетяна та 2 дітей – 3-річний Данило і 5-річний Сашко живуть у квартирі, з якою допомогла держава. Але помешкання без ремонту. Діти швидко ростуть і потребують одягу та іграшок. Але найбільше, їм не вистачає батька. Вони розуміють, що їх татко Герой і знають, що загинув на війні, але досі сподіваються, що він повернеться. Давайте не лишати без підтримки родину загиблого в АТО Романа Абрамова.

Учасник АТО

Абрамов Роман Вікторович

ЗСУ
Житомирська область
30-а окрема механізована бригада, стрілець-помічник гранатометника
28 років
16.08.1986 – 31.07.2014
Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила.

Звання: Солдат.

Посада: Стрілець-помічник гранатометника.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув у бою за стратегічно важливу висоту на кордоні України Савур-Могилу, що на Донеччині. Біля Романа розірвався ракетний снаряд. 

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Другие

Допомога родині Єрмака Олега, учасника бойових дій, загиблого в АТО: дружині Катерині та донечці Надії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 356 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині Олександра Чернявського, загиблого учасника АТО: дружині Олені та сину Івану

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 646 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині Ігоря Юрченка, загиблого учасника АТО: дружині Наталі та доньці Дарині

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 101 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині загиблого Олега Банчука: дружині Галині та сину Олександру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Віталія Вашеняка, загиблого в зоні АТО медика: дружині Валентині та дітям

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 35 007 грн.
Необхідно: 7 200 грн.

Допомога Софії, дочці Антонова Вадима, загиблого в АТО

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 3 916 грн.
Необхідно: 13 200 грн.

Допомога родині Олександра Пителя, загиблого в АТО: дружині Юлії та сину Олегу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 457 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині Руденка Дмитра, загиблого бійця 30-ї окремої механізованої бригади: дружині Ірині та трьом дітям

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 200 грн.
Необхідно: 19 200 грн.

Допомога родині Олександра Іваненка, загиблого в АТО бійця 30-ї окремої механізованиї бригади: дружині Яні та сину Денису

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 14 400 грн.

Допомога сім'ї Сергія Майбороди, загиблого учасника АТО, 30-а окрема механізована бригада: Дружина Любов, син (5 років) і дочка (2 роки)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 157 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Василия Подолянчука, загиблого в АТО,12-й інженерний полк: дружина Лідія і донька (10 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 10 800 грн.

Допомога сім'ї Богдана Сахнюка, загиблого бійця АТО, 30-а окрема механізована бригада: дружина Олена і син (14 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Івана Олійника, загиблого бійця АТО, 30-а окрема механізована бригада: дружина Вікторія і син (1 рік)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 000 грн.
Необхідно: 6 000 грн.

Допомога родині В’ячеслава Уткіна, загиблого в АТО, 30-а окрема механізована бригада: дружина Діна і донька (15 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 16 800 грн.

Допомога родини Миколи Лісовського, загиблого учасника АТО: Дружина Лариса і двоє дітей

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 16 800 грн.