Матеріальна допомога родині загиблого
2 березня 2017

Допомога родині Романа Чорнобая загблого в АТО: дружині Тетяні та сину Матвію


Фото сім'ї

СІМ'Я

«Твій татко став твоїм ангелом, він зробить все, щоб ми були щасливі»
«Він був справжнім. Чесним, щирим, веселим, дуже добрим, як дитина, завжди посміхався. Я відчувала, що ми йому були потрібні. Відчувала себе захищеною, відчувала його турботу і увагу, теплі лагідні слова, навіть там, на війні, по телефону, він казав, що дуже любить нас і скоро повернеться…Після того, як втрачаєш свою половинку, вмираєш разом з ним. Страху смерті вже не маєш, а що може бути страшніше цього? Рома зробив з мене щасливу жінку. Він був справжнім чоловіком, робив все, щоб ми з Матвієм були завжди веселі і щасливі», - говорить, згадуючи свого загиблого чоловіка, учасника АТО, командира відділення 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади Романа Чорнобая його дружина Тетяна.
Молоді познайомились один з одним на Тетянин день. Тоді, дівчина отримала на свій телефон смс із незнайомого номера з текстом привітань. «Я відписала, подякувала, запитала хто це? Смс за смс - так ми почали переписуватись щодня, а 8 березня я вже почула його голос: щирий і приємний. Так ми почали вже говорити телефоном. Я була в Харкові, Рома в Мукачеві. Як пізніше дізналася, Рома взяв мій номер телефону у мого брата, з яким вони разом служили», - розповідає Тетяна.
Після весілля, молода родина почала облаштовувати свій побут. Сперш жили у маленькій кімнаті службового гуртожитку, адже Роман був кадровим військовим, а потім, отримали невеличку однокімнатну квартиру. Тетяна розповідає, що Роман після весілля найперше говорив про те, як хоче дитину. «Я казала, що давай трохи почекаємо, адже ми ще тільки почали створювати сім’ю. Водночас, мені було дуже приємно чути від нього таку ініціативу щодо діток. Ми чекали 2 роки. Тоді в нас народився Матвій. Рома був завжди поруч. Коли я завагітніла, він був настільки уважний до мене і під час пологів ми були разом. А потім Ромчик взяв відпустку на місяць, аби допомагати мені з сином. Він готував їсти, прав пелюшки, повністю взяв на себе всі обов’язки. Це були найщасливіші дні в моєму житті. Я була настільки щаслива, що поруч така дивовижна і надзвичайна людина», - згадує дружина загиблого.
З початком війни на Сході країни, Роман Чорнобай зібрав «тривожного» наплічника з усім необхідним та попередив сина і дружину, що у будь який момент він може вирушити на Схід. «Я вірила і сподівалась, що його туди не відправлять, Рома був водієм «УРАЛа». Березень. квітень, травень, червень він був дома, хоча весь цей час жив на роботі, але його не відправляли на війну. А 21 липня він пішов на роботу і через дві години повернувся. Вже тоді, побачивши його обличчя я все зрозуміла», - говорить дружина загиблого.
Жінка каже, що майже щодня Роман телефонував, говорили переважно про Матвія, будували плани на майбутнє. «Якщо зі мною щось станеться, я тебе дуже люблю - ці слова він мені повторював майже весь час під час останньої нашої розмови по телефону. Ці слова тепер я згадую завжди», - стримуючи сльози говорить Тетяна.
Роман Чорнобай загинув, потрапивши у засідку поблизу села Логвинове у північній частині «дебальцевського виступу» під час перевезення боєприпасів. Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Роман Чорнобай нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). А сесією Мукачевської міської ради героєві присвоєно звання почесного громадянина.
Держава допомогла родині загиблого в АТО Романа Чорнобая, надавши компенсацію. «Знаєте, якби не Матвій, я навіть не знаю, що би зі мною зараз було. Лише Матвій дає сили і розуміння того, що я тепер маю зробити все, щоб він був щасливим. Але всі знають і  розуміють, що якщо не буде щасливою мама, то і дитина не зможе бути щасливою. Мій настрій передається йому. Тому я намагаюся і дуже хочу бути щасливою і ще радіти життю, заради Роми. Щоб коли я з ним зустрінуся, мені не було соромно перед ним, адже він там радіє, якщо ми тут на землі посміхаємось, а не плачемо», - говорить Тетяна Чорнобай. Зараз 7-річний Матвійко вже навчається у другому класі. Дитина швидко росте, у потребі є одяг і взуття. Також хлопчику не вистачає татової любові, турботи, уваги і тепла. Але тата не замінити. Давайте не лишати без уваги і піклування родину загиблого в АТО Романа Чорнобая: дружину Тетяну та сина Матвія. 
ЧОРНОБАЙ ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА 4188373027631024 (Райффайзен банк «Аваль») 
ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ!?

Учасник АТО

Чорнобай Роман Богданович

ЗСУ
Закарпатська область
128-а окрема гірсько-піхотна бригада, командир відділення
34 роки
21.12.1981 – 09.02.2015
Загинув в зоні АТО, 9 лютого 2015 р., с. Логвинове, Артемівський район, Донецька область.

Дата та місце народження: 21 грудня 1981 р., м. Броди, Львівська область.

Дата та місце загибелі: 9 лютого 2015 р., с. Логвинове, Артемівський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

Другие

Допомога родині Короля Юрія: дружині Ользі та трьом донькам: Тетяні, Оксані та Ользі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 3 750 грн.
Необхідно: 29 000 грн.

Допомога родині Василя Балога, загиблого в АТО: дружині Інні та двом синам - Василю та Кирилу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 1 300 грн.
Необхідно: 16 500 грн.

Допомога родині Михайла Волянюка, загиблого учасника АТО: дружині Ганні та двом дітям: сину Денису та доньці Анастасії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 25 200 грн.

Допомога родині Сидора Олега загиблого учасника АТО: дружині Марині та донечці Кірі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 807 грн.
Необхідно: 21 600 грн.

Допомога родині Олександра Павлюка, загиблого учасника АТО: дружині Світлані та двом дітям - сину Максиму та доньці Олександрі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 16 800 грн.

Допомога родині Олександра Тербана, загиблого учасника АТО: дружині та двом дітям – Крістіні та Вадиму

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 157 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Лавкая Василя (доброволець ДУК ПС) – дружині Вікторії та донечці Аріні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 26 400 грн.

Допомога родині загиблого Роберта Кіса, Чопський прикордонний загін: дружина Андріана та син Денис

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога сім'ї Олега Реготуна, загиблого бійця АТО, 15 ОГПБ 128 бригади: дружина Надія і двоє дітей

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 14 400 грн.

Допомога сім'ї Олексія Гуртова, загиблого в АТО. Дружина загиблого Ліліана і двоє дітей (8 і 7 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 157 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога сім'ї Руслана Семчище, загиблого учасника АТО: Дружина загиблого Наталія і двоє синів (17 і 13 років)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 4 007 грн.
Необхідно: 26 400 грн.

Допомога сім'ї Миколи Жука, загиблого в АТО: дружина Олена і донечка

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога сім'ї Олександра Бабича, загиблого в АТО: дружина загиблого Олена і двоє дітей (11 і 3 роки)

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 грн.
Необхідно: 12 000 грн.