Матеріальна допомога родині загиблого
17 березня 2017

Допомога родині Усса Степана: дружині Світлані та сину Данилу


Фото сім'ї

СІМ'Я

Допомагати людям було його покликанням

«Він був чуйним, люблячим чоловіком і батьком. Хто б не звернувся про допомогу - ніколи не відмовляв, коли б це не було: вдень чи вночі», - перше, що говорить, розповідаючи про свого чоловіка, Світлана Усс – дружина загиблого в АТО Стапана Усса, бійця 93-ої окремої механізованої бригади.

Жінка каже, що із своїм чоловіком вона познайомилась на Новорічному святкуванні. «Мені на той час було 19 років, Степанові - 21. У нас були спільні друзі. Привабила його щира посмішка, яка піднімала  настрій усім оточуючим», - розповідає Світлана.

На той момент Степан Усс навчався медичній справі. Але в подальшому, набуті знання знадобились тільки на фронті, коли потрібно було рятувати життя. А у мирний час, чоловік працював на деревообробному підприємстві, столяром, адже мав хист і «золоті» руки.

Дружина загиблого каже, що Степан намагався завжди і у всьому бути поряд. «З народженням сина Данила, Степан дуже подорослішав, став більш відповідальним. Коли син хворів, весь вільний від роботи час приділяв дитині та піклуванню про нас. Наш дім завжди був відкритий для друзів, часто приходили гості. Нашого сина він навчив відповідальності і поваги до інших. З Данилом вони разом ходили на риболовлю, їздили за місто, до батьків», - пригадує Світлана Усс.

З початком АТО, Степан Усс, у складі 93-ої окремої механізованої бригади рушив на Схід. Чоловік був у складі медичної роти. Пройшов декілька гарячих точок і завжди приходив на допомогу пораненим товаришам. «Декілька разів Степан приїздив у відпустку, часто телефонував синові, казав що все добре, але всього до кінця не переповідав, щоб ми не хвилювалися. Але сам дуже змінився», - згадує дружина загиблого.

Степан Усс загинув під час виходу з Іловайського котла. Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), а рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 р. нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).

«Дуже довго не хотілося вірити, що його більше немає. Сина до тями привели тільки слова, про те, що тато хотів аби ти добре навчався і був його гордістю», - говорить дружина загиблого. 

Зараз родина загиблого в АТО Степана Усса: дружина Світлана та 15-річний син Данило вчаться жити без чоловіка і батька. Данило часто хворіє. Також хлопцю потрібен сезонний одяг і взуття. У житлі потрібно зробити ремонт, а для навчання потрібен принтер.

Давайте разом допоможемо родині загиблого Героя.

УСС СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА 4188373027934386 (Райффайзен банк «Аваль») 

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ!?

Учасник АТО

Усс Степан Миколайович

ЗСУ
Полтавська область
93-я окрема механізована бригада
36 років
09.08. 1978 – 29.08.2014
Загинув 29 серпня 2014 р. в с. Новокатеринівка Старобешівського району Донецької області.

Дата та місце народження: 9 серпня 1978 р., м. Кременчук, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.

Звання: Старшина.

Посада: Операційна сестра медичної роти.

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 р. нагороджений відзнакою "За вірність народу України" І ступеня (посмертно).

Другие

Допомога Марті, доньці Валерія Боняківського загиблого в АТО

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 грн.
Необхідно: 14 400 грн.