Матеріальна допомога родині загиблого
27 квітня 2017

Допомога родині Дениса Поповича: дружині Юлії та двом синам: Кирилу та Іллі


Фото сім'ї

СІМ'Я

«Сказала дітям, що їхнього тата немає, що він на небі став зірочкою і буде на них дивитися і оберігати»

«Денис був доброю і веселою людиною. Дуже товаристським. Мав багато друзів, яких цінував. Але найбільше цінував свою сім’ю: мене і двійко наших діток. Любив їх до безтями. Виховував, вчив їх бути справедливими, добрими та щирими. Денис був патріотом своєї держави, чудовим і надійним чоловіком та люблячим батьком», - перше, що розповідає, згадуючи свого загиблого чоловіка, учасника АТО, бійця 40-ої бригади тактичної авіації, учасника оборони Донецького летовища, Дениса Поповича його дружина Юлія.

Після весілля, кожен день у молодої родини був ніби святковим. Юлія каже, що чоловік дуже піклувався про неї, був уважним і намагався, аби жінка почувала себе немов принцеса. «Коли ми дізналися, що у нас буде дитина, то Денис дуже зрадів. Та ще коли сказали, що буде хлопчик, він був на сьомому небі від щастя. Завжди зі мною їздив до лікаря. Саму нікуди не відпускав. Вечорами у нас були традиційні прогулянки на свіжому повітрі, любили ходити у парк. Коли народився син Кирило, Денис щодня привозив йому після роботи чи якісь смаколики, чи іграшки. Працював мій чоловік майже до ночі, старався, аби сім’я була усім забезпечена. А на вихідних ми їздили у парк, плавали на кораблику по річці. Проводили час разом. Кожного разу, на День народження, ми з сином бажали йому багато-багато хорошого, а він говорив, що лиш хоче велику родину: 4 синочки та лапочку дочку. А через декілька років у нас народилася друга дитина – син Ілля. Я була у декретній відпустці із дітьми, а Денис заробляв на життя. З дітьми він любив їздити на риболовлю, грати у футбол», - розповідає Юлія Попович. Жінка постійно наголошує, що зараз її діткам дуже важко, особливо, коли вони бачать як інші батьки гуляють з дітьми. «Денис навчив наших дітей поважати старших. Підтримувати близьких, любити та цінувати маму. Бути добрими та щирими. Але вони дуже сумують за ним», - зізнається жінка.

Коли почалася АТО на Сході країни, Денис дуже переживав і хотів йти добровольцем захищати країну. Однак, Юлія намагалася його відмовити, переживала, аби чоловік не загинув і не хотіла, щоб діти лишилися сиротами. А Денис переконував, що якщо так станеться, то значить, так має бути, адже кожен чоловік має захищати країну, коли вона опинилася в небезпеці. Тому домовилася, що Денис поїде, коли надійде повістка. Сталося це через декілька місяців. Спочатку чоловік проходив навчання та злагодження у військовій частині, тож іноді міг вириватися додому. А потім – його підрозділ був відряджений в зону проведення АТО.

У переддень загибелі, Денис, як і зазвичай, зателефонував дружині. Запитав, чи все добре. «Але віддалено я почула постріл. Запитала, що там, а він відповів, що це далеко, а у нього все спокійно. Того вечора я погано себе почувала. Було тривожно, навіть розплакалася. Знайомі і родичі мене ще заспокоювали, казали, що все буде добре, але наступного дня стало погано як ніколи – мій Денис загинув. Ми ж ще ранком з ним говорили. Денис сказав, що аеропорту в Донецьку вже немає. Лишились тільки блокпости наших. Останнє, що він сказав було те, що стоятиме до кінця. Більше того дня ніхто до Дениса не міг дотелефонуватися. Я телефонувала волонтеру, який передавав їм туди посилки, він сказав, що був бій і хлопці вимкнули телефони, але вони всі живі. Ми дивилися новини. На наступний день, я пішла на почту, а там всі на мене так дивно дивилися і ніхто не міг нічого сказати. Я не розуміла, що трапилося. До нас приходили заплакані знайомі, а я не розуміла. Тоді я зателефонувала у Васильків та попросила дізнатися інформацію про з’єднання, де знаходився мій чоловік. Через хвилину мені сказали, що їм дуже шкода і Дениса більше немає, за тілом виїхав командир…Для мене тоді все зупинилося, мов провалилася у вічність і досі не можу оговтатися», - мовить Юлія.

Юлія Попович каже, що не дивлячись на те, що після смерті чоловіка їй дуже важко: «Важко, бо немає коханої людини поряд і ти знаєш, що він не повернеться. Мій сенс в житті - це мої діти. Виховати їх так, щоб ними міг пишатися їх тато».

Держава допомогла родині загиблого в АТО Дениса Поповича – дружині Юлії і двом дітям: 5-річному Іллі і 9-річному Кирилу, надавши компенсацію та житло. Однак квартира потребує ремонту. Діти швидко ростуть, тож у нагоді буде одяг та взуття. Давайте не будемо лишатися осторонь і допоможемо родині нашого захисника.

 

ПОПОВИЧ ЮЛІЯ ПЕТРІВНА 4188373027751145 (Райффайзен банк «Аваль»)

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?!

Учасник АТО

Попович Денис Григорович

ЗСУ
Попович Денис Григорович

Київська обл.

35 років

28.06.1979 – 22.01.2015
Народився 28 червня 1979 р.у  с. Морозівка, Баришівського району, Київської області.

Загинув 22 січня 2015 р. під час бою за Донецький аеропорт на блокпосту "Хургада", позиція "Зеніт".

Звання: солдат

Посада: гранатометник

40-а бригада тактичної авіації (зведений загін ПС ЗСУ «Зеніт»).

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Другие

Допомога матері загиблого Тороповського Георгія, Тетяні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 6 300 грн.
Необхідно: 20 000 грн.

Допомога родині Сергія Степаненко: дружині Ірині та сину Павлу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Альберта Падюкова: дружині Ользі та сину Артуру

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Дмитра Арнаута : дружині Ользі та двом донькам Вікторії та Крістіні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 20 000 грн.

Допомога родині Олександра Грузовенка загиблого учасника АТО: дружині Ірині й двом синам: Олегу та Єгору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 1 000 грн.
Необхідно: 20 000 грн.

Допомога родині Іллі Толочка загиблого в АТО: дружині Олені та донечці Анастасії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Володимира Момота загиблого в АТО: дружині Ірині та трьом дітям: сину Владиславу та донькам Аліні та Карині.

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 500 грн.
Необхідно: 30 000 грн.

Допомога родині Віталія Гончарука, загиблого в АТО: дружині Світлані та сину Владиславу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Дмитра Воронова, загиблого учасника бойових дій: дружині Світлані та сину Денису

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Олександра Вахнюка, загиблого учасника АТО: дружині Юлії та двом донькам Ксенії та Варварі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 20 000 грн.

Допомога родині Святослава Вдовича , загиблого в АТО: дружині Ганні та трьом синам: Олексію, Іллі та Федору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 30 000 грн.

Допомога родині Павла Стрельчука, загиблого учасника АТО: дружині Юлії та сину Олексію

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Півоваренко Павла, загиблого учасника АТО: дружині Світлані та двом синам - Євгенію та Максиму

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 20 000 грн.

Допомога родині Олега Коваля, загиблого учасника АТО: дружині Тетяні та донечці Софії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині загиблого Олега Войтенка, учасника АТО: дружині Тетяні та доньці Діані

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 200 грн.
Необхідно: 10 000 грн.

Допомога родині Олександра Мостіпана загиблого учасника бойових дій в АТО: дружині Наталії та дочкам Ярославі і Ніки

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 20 000 грн.