Матеріальна допомога родині загиблого
16 червня 2017

Допомога родині Альберта Падюкова: дружині Ользі та сину Артуру


Фото сім'ї

СІМ'Я

«Ти до нас не прийдеш, тільки ми до тебе…»

«Мій чоловік був чесною, порядною і працьовитою людиною. Любив життя та нашу сім’ю. Був патріотом своєї Батьківщини», - говорить, розповідаючи про свого загиблого в АТО чоловіка, добровольця 24-ого батальйону територіальної оборони «Айдар» Альберта Падюкова його дружина Ольга.

Майбутнє подружжя познайомилося один з одним на Дні народженні спільних друзів. Ольга каже, що Альберт їй сподобався своєю щирістю, був турботливий і ввічливий. Розповідав веселі історії і був, як часто кажуть про таких, «душею компанії». Чоловік народився у Клячанові, що на Мукачівщині, а університет вже завершував в Ужгороді. У 90-х роках переїхав жити у Київ, де він і зустрів Ольгу.

«Завдяки своїм батькам, Альберт отримав чудове виховання став порядною людиною. Вони завжди його підтримували і намагалися розкрити сповна його потенціал. Завдяки мамі він вступив до Миргородської художньої школи. Дуже любив малювати і ліпити різні скульптури. Мав гарно розвинену уяву і майстерність. Тож по завершенню навчання став скульптуром і художником. Навіть зараз, у його батьків зберігаються роботи їх сина», - розповідає дружина загиблого.

Після весілля, молоді почали облаштовувати спільний побут. Ольга каже, що їм було не важко, адже Альберт не цурався будь-якої домашньої роботи і майже усе робив сам і багато допомагав: «Він сам зробив ремонт у квартирі. Збудував прибудову, щоб було більше місця для майбутньої дитини. А вже з появою Артура (сина), повністю сконцентрувався на ньому. Бавив, купав, грався, допомагав мені, адже я тоді дуже втомлювалася. Ми жили на Лісовому масиві, тож більшість нашого дозвілля проходило на природі. Було у нього багато друзів, які його підтримували і допомагали». Також Ольга Падюкова каже, що чоловік часто робив їй із сином різні сюрпризи, дарував квіти. Привчав Артура до спорту, зокрема до боксу.

З початком Революції Гідності, Альберт Падюков був на Майдані, де отримав від «тітушок» три ножових поранення. А після тривалого лікування і одужання пішов добровольцем в АТО, де приєднався до «Айдару». «Я сильно переживала і хвилювалася за Альберта, коли він був на Майдані, і особливо, після поранення, але не відговорювала від рішення йти добровольцем. Він був патріотом своєї країни і інакше просто не міг вчинити», - каже жінка.

Із зони бойових дій Альберт Падюков у відпустку не приїздив. Додому телефонував не часто, адже на той час зв’язку на території, де перебував чоловік, практично не було. А за ті короткі розмови, які були, найчастіше питав про сина і про дружину. «Про війну майже не говорив, мабуть, не хотів, щоб ми зайвий раз засмучувалися і переживали. Дуже хотів побути вдома хоч декілька днів, побачити мене й сина, але не судилося», - із сумом розповідає Ольга.

Жінка каже, що у день загибелі її чоловіка, тривожних думок у неї не було. «Зранку ми ще говорили телефоном, а вже увечері того ж дня, мені зателефонували його побратими і повідомили, що Альберт загинув», - говорить Ольга Падюкова.

Альберт Падюков загинув 19 серпня 2014 р. від осколкового поранення, під час виконання бойового завдання у селищі Металіст (Слов'яносербський район) під Луганськом. Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«Коли мені зателефонували і повідомила про загибель Альберта, ми з сином були якраз в батьків чоловіка. Артур все чув, що сказали по телефону. Йому тоді були 14 років. Він почав дуже плакати, а потім, замкнувся в собі, дуже важко переносив втрату. З того часу нашу сім’ю огорнув сум і біль. Адже поруч з Альбертом ми почувалися захищеними. А зараз, всі побутові питання і проблеми лягли на мої плечі, син підтримує, як може, за що я йому теж дуже вдячна, бо не знаю, щоб було, якби у нас не було дитини і я б взагалі лишилася сама», - говорить Ольга.

Держава допомогла родині загиблого в АТО добровольця Альберта Падюкова: дружині Ользі та 17-річному синові Артуру надавши компенсацію і житло та призначивши пенсію. Артур вже завершив 2 курс медичного коледжу і планує вступати до університету. Він так само продовжує займатися спортом, зокрема боротьбою і боксом, на який його відводив батько. «Вдома у нас фото Альберта. Ми завжди його згадуємо і пам’ятаємо. Він завжди з нами, ми це знаємо. Але ніколи більше до нас не прийде, тільки ми до нього… Артур вже майже дорослий, тому більшість коштів для нього йде на одяг і взуття», - каже Ольга Падюкова. Давайте разом підтримаємо родину загиблого добровольця «айдарівця» Альберта Падюкова

 

ПАДЮКОВА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА OLHA PADIUKOVA 4188370029122127 (Райффайзен банк «Аваль»)

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?!

Учасник АТО

Падюков Альберт Володимирович

ЗСУ
Падюков Альберт Володимирович
 
м. Київ

43 роки
 
01.03.1971 - 16.08.2014
Дата та місце народження: 01.03.1971 р., с. Клячаново, Мукачівський район, Закарпатська область

Дата та місце загибелі: 19.08.2014 р., сел. Металіст, Слов'яносербський район, Луганська область

Звання: Солдат – оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу стрілецької роти

Посада: стрілець

Підрозділ: 24-й батальйон територіальної оборони "Айдар"

Нагороди:

- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

- Орден «За вірність присязі»

- Нагрудний знак «За зразкову службу»

Другие

Допомога матері загиблого Тороповського Георгія, Тетяні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Сергія Степаненко: дружині Ірині та сину Павлу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 500 грн.
Необхідно: 5 000 грн.

Допомога родині Дмитра Арнаута : дружині Ользі та двом донькам Вікторії та Крістіні

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 19 000 грн.

Допомога родині Олександра Грузовенка загиблого учасника АТО: дружині Ірині й двом синам: Олегу та Єгору

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 500 грн.
Необхідно: 20 900 грн.

Допомога родині Іллі Толочка загиблого в АТО: дружині Олені та донечці Анастасії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 1 000 грн.
Необхідно: 6 600 грн.

Допомога родині Володимира Момота загиблого в АТО: дружині Ірині та трьом дітям: сину Владиславу та донькам Аліні та Карині.

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 7 400 грн.
Необхідно: 41 800 грн.

Допомога родині Віталія Гончарука, загиблого в АТО: дружині Світлані та сину Владиславу

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 9 600 грн.

Допомога родині Дмитра Воронова, загиблого учасника бойових дій: дружині Світлані та сину Денису

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 7 200 грн.

Допомога родині Олександра Вахнюка, загиблого учасника АТО: дружині Юлії та двом донькам Ксенії та Варварі

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 24 000 грн.

Допомога родині Святослава Вдовича , загиблого в АТО: дружині Ганні та трьом синам: Олексію 12, Іллі 10 та Федору 5

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 5 000 грн.
Необхідно: 104 400 грн.

Допомога родині Павла Стрельчука, загиблого учасника АТО: дружині Юлії та сину Олексію

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 26 280 грн.

Допомога родині Півоваренко Павла, загиблого учасника АТО: дружині Світлані та двом синам - Євгенію та Максиму

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 19 200 грн.

Допомога родині Олега Коваля, загиблого учасника АТО: дружині Тетяні та донечці Софії

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 10 800 грн.

Допомога родині загиблого Олега Войтенка, учасника АТО: дружині Тетяні та доньці Діані

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 2 000 грн.
Необхідно: 12 000 грн.

Допомога родині Олександра Мостіпана загиблого учасника бойових дій в АТО: дружині Наталії та дочкам Ярославі і Ніки

ДОКЛАДНІШЕ ДОПОМОГТИ
Зібрано: 0 грн.
Необхідно: 24 000 грн.